Капкан почуттiв

Глава п'ята : Оплачене десятиліття

 - А куди ви ?!! Зачекайте!!! - кричала Алла, в слід від'їжджаючим Тарасові і Каті. 
- Мене покинули - не вірячи своїм очам сказала вона. 
- Уяви собі - пролунало поряд. Алла підскочила. 
- А, це ти - сказала вона чорнокнижнику - налякав. А куди це вони поїхали? 
- Свою сім'ю будувати. Пробачити, і любити один одного. 
  Алла буквально оніміла від такого. 
- Знаєш, що найважче в моєму довгому житті? - запитав чаклун, у своєї жертви. 
- Ні.
- Корчити по вуха закоханого, в таку як ти. Янгольське личко; - він провiв рукою по застиглому від здивування обличчі жінки - божественна фігура; - його руки провели по талії, і різко палець вдарив в груди - про те гнила душа. 
- Та як ти смієш?!!- вскипіла Алла, схопивши його за грудки. 
- Як же набридло - сказав чорнокнижник, провiвши рукою пред обличчя дару темним силам. Жінка впала на землю як підкошена. 

 Відчуття неймовірної легкості, невагомостi, перше що відчула Алла. Виникаючи з білої  пелени, який  оточив її після втрати свідомости, жінці здавалося що вона легша за повітря. 
- Нарешті - почула вона голос Віктора Переможцева. 
 Біла пелена відпустила, і прийшов морок. Вона бачила саму себе, покладену на якісь дошки. До її рук, ніг, і шиї були приєднані якісь шланги, по яких текла темно червона рідина. Вони йшли до старовинної чаші, в якій знаходився перстень. Перстень притягував, впитував, не залишаючи жодної краплини на стінках чаші кров. Її кров. 
 Усвідомивши це, Алла закричала. Вона намагалася закрити очі руками, але вони були прозорi. Жінка оглядала себе . Її прозоре тіло, не стояло на землі. Воно висіло в повітрі. 
- Твоє тіло вмерло. - сказав чорнокнижник, одягаючи свій перстень на палець - А зараз душа, відійде господарю. 
 Перш ніж Алла встигла хоча б щось зрозуміти, чаклун підняв руки до небес. Знекровлене тіло, зайнялося полум'ям. Але дим, замість того аби піти в верх, став окутувати душу. Ще мить, і земля розступилася. Дим спаленого тіла, затягував душу під землю. 
 Тіло догорало, жертовна душа відправлялася в потойбіччя, а чорнокнижник гладив світящийся новизною перстень, з цілим, криваво червоним каменем. Десять років сили, влади, i земних задоволень, були оплачені. 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше