Олексій Майдак

День добрий, дуже мій! Радий вітати тебе у себе на сторінці. Сподіваюся, кожен знайде тут для себе щось, хай не геніальне, хай не досконале, проте таке, що не залишить байдужим, зацікавить і у вас виникне бажання повертатись до мене знов і знов. Не соромимось і не забуваємо давати оцінку творів: як у відгуках, так і натискаючи відповідні кнопки. Спробую коротко (що я кажу, хіба це можливо?) про себе. По суті.  Що найголовніше? Мабуть: дитина свого часу. А хто не здогадався - виріс за часів радянської системи, з усіма її недоліками і перевагами тих часів (так-так! хто б що не казав, деякі переваги, нехай і не безперечні, за тих часів усе ж були - ті ж харчові стандарти, як мені відомо, були набагато вищими, аніж ті ДСТУ (не кажучи вже про ТУ), що маємо зараз; або моє знання української - якби не викладання цієї дісціплини у (російськомовній, між іншим!) школі, ми б з вами не спілкувалися), я й досі пам'ятаю ті слова, що казав мій  батько (переклад з російської): "Я готовий пліч о пліч стати поряд з латишем,  таджиком ,  якутом - гарна людина є людиною незалежно від національності. А вже погана чи гарна - це вже залежить, в значному ступені, від самої людини". Отже, якщо ви категорично із цим не згодні - мабуть, нам з вами слід тихо-мирно розійтись кожен своїм шляхом. З іншого боку - я начебто не геть заскорузлий мізками, оточуючу нас дійсність бачу, худо-бідно сприймаю і адаптуюсь, як можу. Певно, саме тому і вірші почали народжуватися (не учора, років зо п'ять щонайменше).  Ну і досить про особисте.  Буду радий відгукам, побажанням, пропозициям - будь якій адекватній читацький зацікавленості. Розгляну пропозиції про співпрацю: від співавторства чи то пропозицій щодо художнього оформлення моєї сторінки (на жаль, візуальне сприйняття прекрасного, мабуть, не є притаманною мені рисою); приймаються ідеї і сюжети творів, які ви самі не можете або не маєте бажання реалізовувати самі (автора ідеї буде вказано); до... Власне, без обмежень - до будь яких, навіть самих фантастичних, як-то: взяти участь у програмі заселення Марса - чому б й ні? Одне що: пропозиції мають бути такими, аби їх можна було реалізувати реально. Тобто, ".. стати мисливцем за привидами.." - це не до мене. Щодо виконання можливих ваших забаганок/замовлень: наразі, в цьому напрямку майже не маю досвіду. Комерційного - це вже без сумніву. Єдиний раз (що згадується), коли вдалося скласти вірші до дня народження подруги (геть мені незнайомої) моєї близької людини, мене не обмежували будь-чим, окрім часу (свято ж в певний день мало відбутися). Мені важко сказати, чи мало місце якесь натхнення, чи щось інше, але тоді вірші сподобались і людині, і (в цілому) мені самому. І - так, інколи мої власні вірші мені самому чимось або геть не подобаються, буває і таке. Так що всі такі питання, якщо вони з'являться, доки що (доки не напрацюю певну методу) вирішуватимуться в особистому порядку. Мови. Вільно 1) Спілкуюся: лишень... навіть не російською, суржиком. Але, певен, це не завадить співрозмовнику вільно мене розуміти. Українською - з деякими труднощами. Англійською... На слух геть не сприймаю. В письмовому вигляді на рівні: ".. Ти туда не ходи, ти сюда ходи: там снег башка падать, совсем мьортвий бить" 2) Розуміюся: російська - без будь-яких перешкод; українська - якщо мова не йде про тонкощі (юридичні, філософські, технічні тощо); англійська... ліпше сказати не розуміюся. Доки що це усе, що мав сказати. До нових зустрічей, щиро ваш, Олексій.
The user doesn't have any written works yet
Cookies files usage
In order to improve user experience, we use cookies files. By browsing our website, you agree for the cookie files to be collected and used.
More