А почалось все з червоного ...

1. Знайомство.Чат.Похмілля


Pov. Anton
Я - Антон, аспірант найкращого універу в місті. Тривалих стосунків нема. Довгий час перебував за кордоном, але коли повернуся в рідний край усе змінилося. Тоді почалися найкращі часи - розгульні. Дівчата самі на мене вішалися, друзів назбиралося дофіга, були тижнями вечірки та алкоголь. Добре бути багатим синком. Зараз батьки досі за кордоном, приїжджають 1-2 рази на рік, іноді до них приїжджаю я.

Життя в мене насичене - у день я відмінник, сама невинність, але звечора починається розпуста. Крім того у мене є одне захоплення про яке мої друзі по тусовках не здогадуються - книги. Увесь вільний час приділяю читанню. Це ще дитяче хобі завжди рятувало мене у найважчі часи й згодом переросло у невіддільну частину мого життя. Мені тепер не важливо, що читати: класику, детектив чи навіть роман. Якщо книга заворожує, то я не заспокоюсь, доки не перегорну останню сторінку. І тоді душу огортає сум, що це вже кінець. Я бачу слова, речення, абзаци, сам твір і розумію скільки душі та зусиль вкладено в усе це. Весь цей час автором потрачено, щоб дати можливість читачу перенестись у їхній світ, у їхню історію, у їхні почуття. Є багато справді геніальних книг, що не раз спонукали мене загубитися разом із героями та втратити лік часу.

Так ось до чого веду, після повернення з-за кордону я шукав друга з яким можна обговорити враження та ідеї, які черпав з книг, або почути критику. Спочатку ходив у книжковий клуб і це було моїм спасінням, проте з часом, через мій спосіб життя, це стало тягарем. Через вечірки, читання, універ, спортзал я спав по 2-4 години. І бажання побути довше у ліжку завжди перемагало.

Приблизно рік тому, після гучної вечірки, я зайшов у чат.
Morgend відразу попередив, що наше спілкування буде без такої інформації як вік, стать, місце проживання чи інші деталі. Ми почали розмовляли про наболіле, потім - про суспільні та глобальні проблеми. Згодом перейшли на фільми та книги. За весь час в мене склалося враження, що це чоловік приблизно мого ж віку (вчиться в університеті), інтроверт, що слухає рок-музику й обожнює книги. Він добра душа, яка дає мені слушні поради. Ми завжди змагаємось, хто більше прочитає за місяць книг, чи хто більше відповість на питання, які стосуються твору …

Часто сумно з того, що не можу наживо поспілкуватися з другом по листуванні. Я готовий півсвіту подолати, якщо потрібно, щоб зустрітися. І як би не вмовляв його, він не погоджується порушувати правила, дані на початку знайомства. Ще й запевнив мене, що якщо я скажу якісь відомості про себе, то він припинить спілкування.
End pov.

Зранку чоловік прокинувся з важкою головою, а точніше його розбудив телефонний дзвінок. Після бурхливої вечірки, важка музика сильно давила на мозки. Прокидалося бажання скоріше убивати, аніж відповідати на дзвінок. Телефон десь закотився під ліжко і безперервно гудів. Антон добре обматюкався перш ніж відповів хриплим голосом.

— Алло
— Вітаю тебе, Антончик, бажаю тобі щастя, кохання, бла... бла... бла….. - писклявий голос Оксани для іменинника був гірше похмілля. Від цього обличчя чоловіка перекосило.
Дівчина була його одногрупницею, з якою разок переспав.

— Дякую за привітання. Ввечері буде туса, потім скину координати. - промовив з пересохлим горлом.
— Я впевнена це буде щось грандіозне, тобі ж 25. Ти Дашу теж закличеш? Ну а як без неї?! Ти не проти я своїх подруг візьму? Вони точно тобі сподобаються, особливо … - її рот не закривався.

Антон відсунув трубку якомога далі від вуха і ходою, тільки-но пробудженого зомбі, попрямував за водою. Яка ж це благодать робити ковтки холодної води. Чоловік задоволено зітхнув і лиш тоді оглянув увесь срач, який залишила його компанія. Добре, що хоча б звалити додумались, бо зараз, як ніколи, хотілося тиші. З трубки досі доносився писклявий голос, Антон попрощався, вибив і закинув телефон якнайдалі.

"Треба привести себе в порядок" . Від похмілля ці яскраві весняні промені осліплювали чоловіка і він, прикривши очі, направився в душ.
Холодна вода помалу повертала Антона до життя. Срумки розтікались по широких плечах, опускаючись на грудну клітку, яка з кожним вдихом, піднімалася, щоб опуститися. Рух продовжувався по кубиках пресу й інстинктивно напружував їх. Потік опускався і нижче, з метою зняти ранкову напругу, а потім спокійно проходився по сильних ногах. Антонове тіло швидко адаптувалися до температури води й лиш тільки головний біль нагадував про веселу нічку.

Тепер у дзеркалі було досить таки пристойне зображення чоловіка. Він широкою долонею розбурхав пасма вологого, каштанового волосся, що прилипли до обличчя. За мить Антон пройшовся пальцями й по легкій щетині, вдивляючись у блиск сірих очей.

— Може бути.
Він обгорнув стегна широким махровим рушником і повернувся на кухню, щоб зробити каву та знайти телефон. Він викликав прислугу, бо безлад сильно псував настрій. 
На телефоні вже 4 пропущених, 1 сповіщення з чату. "Morgend !". На обличчі появилась посмішка.

Morgend:
Фільм "Багряний пік", бачив?
Хотілося б почути твою думку.
Вчора подивився, сподобався. Загуглив і виявляється, ще книга є.

НеРомео:
Ні, обов'язково гляну, але не сьогодні.
Багато планів. :(

Morgend:
Удачі!

НеРомео:
Мене сьогодні розбудив приспів твоєї рекомендації - Can You Feel My  Heart.
Це було щось з чимось після важкої нічки….
Але сама пісня - крута.

Morgend:
Звертайся, у мене рекомендацій багато.

Чоловіку дуже хотілося написати, що в нього сьогодні дн, і почути побажання від друга. Він так стиснув телефон, що кінчики пальців побіліли.



Ku_Helga

Відредаговано: 26.06.2020

Додати в бібліотеку


Поскаржитись