Англієць у Нью-Йорку

20.

Еліс  намагалась читати, але холод в животі не давав зосередитись. Дзвінок в двері той холод перетворив в лід.

В дверях стояв Джек.

- Що це Ви в таку рань та ще й без дзвінка?

- Подумав, що нам є про що поговорити. Ви ж все ще моя клієнтка, чи не так?

- Так, але мені здається, Ви більше не можете мені допомогти.

- Ні, Еліс. Ви дуже помиляєтесь. Боюсь, зараз я єдиний, хто може Вам допомогти.

- Але ж… Здається, зараз все стало зрозумілим? Думаю, Моллі таки дізналась про роман Філіпа і не змогла йому пробачити.

- Та ні, Еліс. Думаю, Моллі дізналась про адюльтер лише в поліції.

Обличчя Еліс застигло.

- Що Ви кажете?

- Лиш те, що я знаю, для чого був Вам потрібен. Вам був потрібен свідок, коли Ви «знайдете» сережку, яку самі ж і принесли в той номер. Правда ж?

Еліс підняла руки, здавалось, зараз накинеться на нього з кулаками. Джек дивився на неї нерухомо. Руки опустились, Еліс зайшлась плачем. Вперше за багато днів вона відчула полегшення. Джек мовчав, даючи їй виплакатись. Нарешті вона підняла голову. Гарна втомлена налякана жінка, яка втратила єдину близьку людину. А разом з тою втратою і землю під ногами. Здавалось, брат буде з нею вічно. Вона залишатиметься маленькою дівчинкою, яка завжди матиме куди прийти по допомогу. В секунду її світ розвалився. Вдруге.

- Я знала, що Моллі залишилось зовсім недовго. Знала, що брат не залишив заповіту. В них не було дітей. Моллі постійно говорила, що Філіп повинен перестати опікуватись мною, як дитиною. Що я повинна будувати своє життя. Вона хотіла, щоб Філіп належав тільки їй.

- Ні, Еліс. Це Ви хотіли, що Філіп належав тільки Вам. Вам здавалось, що він повинен дбати про Вас. І він робив це з радістю. Він любив Вас. Не думав, що може померти, як і всі ми. Тож не оформив заповіту. А чого чекати від Моллі, Ви не знали. Вона завжди вважала, що Ви повинні навчитись дбати про себе. То ж Ви вирішили, що єдиний спосіб успадкувати гроші – підставити Моллі. Якщо б її звинуватили у вбивстві, вона не успадкувала б нічого. Вбивці втрачають право на спадок. Ви не думали про те, що важкохвора жінка мала б провести останні дні за гратами. Вам було байдуже до того, що її добре ім’я буде роздерте в шмаття. Ви думали лише про те, що Вам потрібні гроші.

Обличчя Еліс покрилось червоними плямами.

- Але Філіп! Якби він знав, він обов’язково залишив б мені частину грошей, він ніколи не вчинив би так. Я просто хотіла, щоб все було справедливо.

- Еліс, у Вас якесь дуже викривлене поняття про справедливість. А зараз, боюсь, маєте всі шанси дізнатись, що означає «відплата».

- Що Ви маєте на увазі, Джеку?

- Лиш те, що тепер Ви єдина підозрювана у вбивстві. Експертиза встановила точний час смерті Філіпа. Моллі має беззаперечне алібі. Вона була у лікарні під капельницею. Раджу Вам ось просто зараз вийти з квартири і поїхати в поліцію. Розказати про все від початку і до кінця. Це єдиний шанс на Ваш порятунок. А тепер, дозвольте мені попрощатись. Вважаю, що я виконав свій обов’язок перед Вами як перед своєю клієнткою.

Джек вийшов з квартири Еліс. Що ж, йому доведеться пережити ще одну розмову. І на цей раз він допомогти нічим не зможе.



Квітка Муха

Відредаговано: 27.08.2019

Додати в бібліотеку


Поскаржитись