Бермудські польоти

14. Разом легше. Останні приготування.

Василь не помилився. Наступного дня пішовши до струмка він побачив сонце, що сходило. Сонце було білим. Негода насунулася швидко. Не встиг він війти до помешкання, як по покрівлі заторохтіло. Василь закрив вхід, щоб на довше зберегти тепло, і навпомацки побрів до ліжка. Під ковдрою було тепло, особливо коли обняла Марина.

В помешканні було тихо і темно. Дощ монотонно, ніби колискова хлюпав по даху. Марина тихо дихала Василю в потилицю і не збиралася прокидатися. Іра зі Степаном теж спали, дощова погода сприяла цьому. Василь жалкував, що вони не встигли все перенесли. І добре, що хоч лампу вчора добре зарядили. Сьогодні цілий день в помешканні, і готувати їжу теж.

Дощ не вщухав. Марина прокинулась. Зазвичай вона не заставала Василя в ліжку. Він завжди прокидався раніше. Ще нічого не підозрюючи вона чмокнула його в шоку та пішла до виходу. Виглянувши надвір, отримала порцію холоду і води, вона повернулася до ліжка. Василь чемно посунувся.

  • Дощ, - прошепотіла Марина, зручніше вмощуючись.
  • Я знаю, - також пошепки відповів Василь, - Але це вперше так рано дощ.

Марина вкуталася в ковдру, притислася до Василя. Було тихо, дощ шумів монотонно. Чи прокинулися Іра і Степан, Василь не знав. Але точно сьогодні нема куди спішити. Марина заснула на плечі Василя, який ще деякий час дивився в темну стелю, поки теж не заснув.

Прокинувся Василь від того, що нила рука. Марина теж прокинулась. Іра готувала обід, Степан готував стіл. Марина підійшла до входу, висунула руки, вмилася краплинами дощу. Василь розминаючи руку теж пішов вмиватися. Прогнавши залишки сну вони підійшли до столу. Степан відкрив лампу повністю, і приміщення стало світлішим. Розливши суп по мискам, сіли до столу.

Після обіду лампу погасили, щоб зекономити енергію. Всі виспалися, тому продовжили день розмовами. Іра заповнила пробіли в теорії Василя своїми домислами. Але поки це все чистої води домисли. Навіть виліт не все прояснить.

Василь сидів упершись в імпровізовану спинку. Марина сиділа поряд. Спочатку спокійно, але з часом їй стало нудно, і вона почала залицятися до Василя. Він відбивався, намагався підтримати розмову, але Марина таки його завалила і почала цілувати. Іра деякий час ще розмірковувала, але зрозуміла, що вже ніхто нікого не слухає.

Василь був не проти лестощів Марини, але він міг зірватись, а цього не хотілося в присутності Іри та Степана. Він не хотів допускати такої розпусти. Марина мабуть зрозуміла це тому зупинилась, вона сповзла з нього і тицьнула ся лицем у бік Василя. Василь тримав її за плече, відчуваючи тепло.

Добре, що другий день був гожим. Ранок звичайно був прохолодним, дощ вщух лише під вечір, тому все навкруги добре охололо. Якби була рослинність, вона б ожила. Але острів був мертвий. Цікаво чи зможе тут щось прижитись. Навряд, хоча біля струмка… можливо. Якщо вони ще раз сюди повернуться, він обов’язково щось візьме із собою.

Після сніданку, коли сонце обігріло своїм теплом острів, Степан з Ірою пішли до струмка. Степан вирішив відпочити від своїх пошуків, вони ще не принесли нічого крім втоми. Іра засмагала, хоча її шкіра, як і у всіх була вже темно-коричневою. Марина запропонувала прогулятися берегом, Василь погодився і вони пішли.

Пейзаж острова був одноманітним. З однієї сторони безкрає море, з іншої нагромадження каміння, що теж ніби не мало краю.

Коли струмок зник з  поля зору, вони присіли для відпочинку. Василь підняв руки, щоб розім’яти, відчув як Марина його штовхнула. Втримати рівновагу він не зумів, тому через секунду він уже лежав притиснутий до землі, на губах були губи. Тепер було зрозуміло, що вся ця прогулянка, для того щоб лишитися на одинці. Василь обняв Марину. Спішити він не хотів, хотів розтягнути цю мить. Але Марина не збиралася чекати. Василю нічого не лишалось, як перехопити події під свій контроль. Їх кохання переходило в нову площину – фізичну близькість. Мабуть обоє ждали цієї миті, тому відразу перейшли до дій. Пізніше, все ще ласкаючи її, Василь дивувався. Як можна було стримувати себе, коли поряд вона. Марина ж обіймаючи його і пестячи волосся дивилася на нього безмежно закоханими очима.

Подальший шлях Василь відмінив. Обійти острів по кругу не просто, тим більше під пекучим сонцем. Вода у флязі вже прогрілась. Тому вирішили вертатися назад. Ще здалеку побачивши тент, Марина радісно побігла до нього. Василь же потихеньку брів. З прогулянками вирішили, час братися за справу. Зі швидкістю Василь майже вирішив питання, роздумував саме над дрібницями.

Під накриттям Василь до вечора мудрував, адже потрібна і невелика швидкість, щоб гарно все роздивитися, і запас палива, для того, щоб повернутися в Кубу, якщо що. Повністю заглибитися в питання не дали дівчата. Спочатку вони затягли Степана в воду. Василь довго відмахувався, тоді вони його взяли за руки і ноги і теж вкинули в воду. У воді плюхалися і бризкалися змагалися у швидкості плавання поки не втомилися.

Поки Іра готувала їжу, адже після апетит був не аби яким, Василь знову  заглибився в свою проблему. Марина поклавши голову на поперек Василя, розклала волосся по всій його спині. Вона і сушила волосся і водночас захищала Василеву спину від пекучого сонця. Головне йому ніхто не заважав.

Якщо з вивантаженням літака все вирішилось, хоча і не досить швидко. То удосконалення бака для газу було проблемним. Заважало сонце, бо вдень в літаку, розпеченому попри своє блискуче покриття, було важко працювати, тим більш у напівтемряві. Та й Марина зі своїми витівками теж затримувала роботу. І як Василь не старався уникнути цих витівок, все ж потрапляв у їх епіцентр. Спочатку він не звертав уваги, але потім зрозумів,  що так Марина намагається відволікти його, щоб він відпочив, і приділив їй хоча б крапельку уваги.

Василь ще більш прикипів до Марини, але треба був час на вдосконалення літака. Тому коли вони лишались на одинці, він виконував чи не всі її примхи і бажання. Ввечері приступав до роботи, але часу до темноти було замало. Ранки тепер починалися пізніше. Теплі обійми Марини геть вибили з ритму. Дійшло до того, що Василь почав прокидатися, коли Степан з Ірою вже готували сніданок.



Alex@ua

Відредаговано: 26.03.2019

Додати в бібліотеку


Поскаржитись