Блакитна квітка

Розділ 13

Все ж, це щось означає

І знову безмежне поле жовтогарячих квітів. Лілії простягалися далеко-далеко, кінця їм не видно було. Оранжеві, жовті та червоні. Діана йшла вперед по вузенькій стежці в безкрайому полі прекрасних квітів. Лілії сягали їй поясу, дівчинка легенько вела ручкою по їхніх стеблах. Квіти були різного розміру: і великі, і маленькі. Іноді навіть ще нерозпущені бутони траплялися.

Аж раптом попереду Діана вловила незвичайну лілію небесно-блакитного кольору. Дівчинка підійшла до дивовижної квітки. Зір не обманював, її забарвлення й справді нагадувало прекрасну небесну блакить. Здається, чи це дежавю? Діана простягла руки до лілії. Її пелюстки були великими, ніжними. Квітка росла, набираючи сил із землі.

І раптом довкола квіти почали в’янути. Діана відсмикнула руки від блакитної лілії й панічно озирнулася. Знову… Прекрасні вогняні квіти в’янули, але блакитна продовжувала рости, вбираючи в себе води із ґрунту. Здавалося, неначе квітка забирає всі поживні речовини з поля, не даючи рости іншим ліліям. Вони в’янули… Все повторювалося, все було так само, як і того разу…

– Ні, ні, ні! – вигукнула Діана. – Тримайтеся, не в’яньте!

Але вони все падали додолу, пелюстки скручувалися в трубочки й тьмяніли. Тим часом блакитна тягнулася до сонця, набираючи сил.

«Вона не може захистити своїх побратимів, – пролунав голос в голові, – але може вижити сама. Її блакитний колір – життя для неї, смерть для інших…»

Діана струснула головою, виганяючи голос із голови. Яка користь з квітки, якщо вона своїм життям вбиває тисячі інших? З пересердя дівчина вхопила прекрасну блакитну квітку в руки й висмикнула із землі. Вогняні лілії перестали в’янути й почали оживати, але блакитна вмить зів’янула в руках Діани…

Вся зсохла, втратила прекрасний блакитний колір. Діана стискала вже мертву, коричневу і нікому не потрібну квітку, що без свого кольору була нічим. Сміттям.

«Ти сама обрала цей шлях… – туманно відбивався в голові чийсь голос. – Жертва квітки, щоб інші не зів’яли».

Діана прокинулася. Серце шалено гупало, а зів’яла блакитна квітка в її руках досі була перед очима. Чому цей сон повторився знову? Невже він все ж таки щось означає?

Діана намагалася дихати спокійно, але серце продовжувало шалено битися. Дівчинка встала з ліжка спустилася на кухню й набрала стакан води. На щастя, вона ще тут була. В горлі стало страшенно сухо після цього сну.

Діана повернулася до ліжка й так не змогла заснути. Як тільки вона заплющувала очі, перед очима з’являлися кадри зі сну, кошмарні картини. Діана не змогла стулити очей аж до самого ранку, коли зі світанком Діані все ж вдалося трохи задрімати.

***

– Ти… пробач, що так вийшло.

Діана опустила очі. Не могла вона зараз дивитися на нього.

– Та нічого страшного, – Нік весело посміхнувся. – В мене й самого таке траплялося. Ми ж усі люди і здатні інколи… напартачити.

Діана вирішила, що все ж добре було б вибачитися перед ним. Вона й сама до кінця не розуміла, що на неї тоді найшло…

– Ти чимось пригнічена… – раптом мовив Нік.

– Ні, – Діана відвела погляд.

– Це не було питання, – хлопець лукаво посміхнувся.

– Тобі здалося.

– Розповідай.

Діана промовчала. Друзі завжди бачать одне одного наскрізь… Що Ліна, що Яна, що Нік. Ніколи їх не проведеш.

– Мені просто наснився дивний сон, – тихо мовила Діана.

– Кошмар?

– Не зовсім… Сам сон не зовсім страшний, але його незвичність лякає. Він просто дуже дивний і сниться мені вже вкотре.

– Кажуть, що як сон сниться двічі, то він щось означає. Це таке собі… повідомлення від вищих сил.

Діана посміхнулася. Може їй і справді треба подумати глибше над сном. Але раніше вона ніколи не надавала особливому значенню снам. Але якщо вже він сниться не вперше… Та зараз треба якось відволіктися.

– Може, потренуємося? – запропонувала Діана.

– Як?

– Ну… Як зазвичай. Двобій.

– Ні, я з тобою битися не буду. Ти ж дівчина.

– Та ну тебе! Ми ж раніше нормально тренувалися.

– Я навіть вдарити тебе не зможу. До того ж, тобі так і не зняли браслети.

Діана сумно похилила голову. Хоч браслети і не зняли, але тренуватися вона продовжувала. До того ж, пані Катрина говорила, що як тільки вдасться зняти браслети, то Діані можна буде далі тренуватися.

– Ми ще повністю не знаємо всіх твоїх можливостей, – говорила вона. – Як тільки зможеш, спробуй навчитися керувати водою. Я домовилася з Наумом, він згоден тебе навчати. Впевнена, це відкриє тобі нові можливості.



Juli Pencil

Відредаговано: 25.08.2019

Додати в бібліотеку


Поскаржитись