Діва, яка приручила дракона

Шлях до Нового Світу

Розповідь Секай

  Швидко вона помирає. Занадто швидко… Мені доводиться стримувати гнів дракона своїми чарами. Потрібно вже підбирати нову Діву. Доведеться іти в місто до Маджо і розповідати усю ситуацію… Маджо занадто юна для ролі імператриці. Для цього потрібен досвід, якого в неї недостатньо. Тим більше в завіті написано, що імператор створить Новий Світ, а Маджо вже впевнена, що це вона Нова Надія. Як самовпевнено….

  Потрібно вставати, заклинання наклала, дракон спить, а Діва дальше співає. Але це ненадовго. Пам’ятаю в неї є брат, хоча, можливо він її і не пам’ятає, а може і вже шукає… потрібно підготуватися до гостей, якщо такі будуть. Але, якщо брат пам’ятає її він не здасться і буде її шукати доти, доки Діва не помре! Це буде проблематично якщо це буде правдою. Моя роль – оберігати діву. На більше я не маю права розраховувати. А жаль…

  Для мене Нового Світу не існує! Нова Надія загублена! Існує лише приказ імператриці і служіння жрицею!

  Знаю одне – Новий Світ створить не сама Маджо, а хтось їй допоможе в цьому. Шлях до Нового Світу лежить лише через трон!

Розповідь Іші

  Сьогодні ми продовжуємо свій шлях. Я все таки йду, незважаючи нінащо!

    - Малий, не напрягайся… У головного радника є книжка, вона то не проста. Там зберігається уся інформація про Дів і їх рідних, там є і Завіт. [Окамі]

    - Мені все одно на цю книжку і на Завіт, на Новий Світ і на Нову Надію! [Іші]

    - Ти не розумієш… Імператрицю ти не вб’єш, принаймні зараз. Книжник давно недолюблює правління Маджо, залишається його зайти і вговорити вступити в наші ряди. В книжці описується печера і її розташування. Тепер ти розумієш до чого я клоню?

    - Схопити головного радника імператриці?

    - Нікого не потрібно схоплювати, просто вмовити. Тим займуся я, а на тобі імператриця.

    - Але ти ж говорив, що імператрицю вбивати не потрібно

    - Вбивати – ні, а от відволікти – так.

    - Значіть я нападу на Маджо щоб відволікти?

    - Так, але остерігайся, в неї є два сильних воїна. Шінен – голова всіх лицарів, а Райю – найомниця імператриці. Стережися їх і ще одне… Шінен також буде вагатися в правильності дій Маджо. Можливо вона встане на наш шлях, а може і ні, в всякому разі сильно її не рань.

    - Чому?

    - Тому! Все, тут ми розходимося! Удачі тобі!

  Після цих слів Окамі ввійшов в таємний тунель, а я мав іти іншим тунелем. Я нападу на Маджо і постараюся вбити її. Цікаво, а чому не потрібно сильно ранити головного лицаря? Можливо Окамі знає Шінен, можливо вони друзі. В всякому разі моя головна ціль – Маджо, а точніше відволікти її.

  Добравшись до місця призначення, я замітив молоду жінку з довгим рожевим волоссям, стояла вона до мене спиною ,тому я бачив лише її прекрасне волосся. Вона була, похоже, занята читаючи щось, адже вона стояла і не рухалася. Я за той час розглядав її волосся, воно дійсно прекрасне… дійшовши своїм поглядом до її голови побачив те, що мене шокувало. Це був берет який  носили імператори. Значіть ця прекрасна дівчина – імператриця? Вона така молода, я уявляв її набагато старшою. Але це суті не змінює – я повинен вбити Маджо, а значіть я це зроблю!

Я сподівався на ефект несподіваності. Різко вибігши з укриття, я підбіг до імператриці і атакував ззаду, приставивши свій меч їй біля горла. Я вже хотів нанести летальний удар, але не тут то було. Звідки не візьмись на мене налетів мечник в обладунках. Це і є лицар, головний лицар якого вбивати не можна. Невже він зможе стати на нашу сторону. Лицар професіонально відбив мій меч своїм і тим самим відкинувши мене на пару метрів. Коли я встав і поглянув на лицаря – був шокований. Цей лицар не лицар, а просто жінка. Виходить, вона жінка-лицар? Пам’ятаючи, що вбивати цього лицаря не можна, я кинувся в атаку. Я купився на її коротку каштанове волосся і подумав, що вона чоловік. Вона скомбінувала лицарство з жіночністю. Вона була одягнена у червоне недуже яскраве, але коротке плаття з під якого було видно, що вона носить чорні панчохи. Поверх плаття вона носила броню, так само і з ногами, на них також була частина броні. І завершав її образ броньовані туфлі на невеликому каблуку. Меч був не менш прекрасний, ніж вона сама, але поки що – вона мій противник! І я повинен з нею битися до останнього!

  Наша битва нагадувала лицарську дуель, не дивно… Ніхто з нас двох не мав намірів здаватися чи програвати. В мене в голові проскокла думка, що ця дуель буде мати летальний кінець нам двом. Я нападав, а мечниця встигала оборонятися і нападати. Я зрозумів одну істину – я її не зможу перемогти, вона занадто сильна, але здаватися я наміру не маю. Імператриця за цим всім спостерігала, але весь час мовчала. Я все одно знайду Таву ,чого б мені це не коштувало! Я занадто багато думав і не замітив як опинився на землі… Невже це кінець? Лицарка зараз мене вб’є і все буде марно. Як жалюгідно, але я чіпляюся всіма силами за життя. Дійсно, жалюгідно…

  Маджо ожила. Вона і дальше нічого не говорила всього лише підняла руку в знак того, щоб лицарка вбила мене. Мене навіть ніхто не згадає, Тава, напевне, мене не знає. Окамі… він мене зможе похоронити? В історії я буду записаний, як «жалюгідна спроба повстання»… мені дійсно жаль. Я дійсно не хочу помирати…

    - Слухай, лицар, я не хочу вбивати тебе. В цій історії ти не винна, винна імператриця! [Іші]

    - І ти думаєш я тебе відпущу так просто? [Шінен]

    - Я хочу вбити імператрицю, мені сказали, що ти можливо допоможеш…

    - Хто тобі таке сказав? Я вірна імператриці Маджо!

    - Я тобі не програю! І якщо доведеться то і тебе також вб'ю, навіть якщо ти не винна!

    - Чому ти так завзято б’єшся, невже так сильно хочеш трону?

    - Мені цей трон не потрібний! Я просто хочу взнати де печера з драконом. Моя, можливо, кохана знаходиться там. Напевне ти мене не зрозумієш, але я дуже хочу визволити її від цієї ролі. Вона дуже дорога мені і я не позволю їй померти!