Діва, яка приручила дракона

Епілог

  Багато часу сплинуло з того інциденту. Багато хто змінив свої думки, багато хто залишився незмінним.

«П’ять років тому був дуже страшний інцидент. Захоплений бажанням помсти, хлопець і, зповенна бажанням захистити країну, дівчина зустрілися. Для того щоб зробити це, вони пожертвували життям не лише своїм, а і трьох інших своїх друзів. І лише одна людина вижила у цій битві – колишня жриця.»

  Я дійсно єдина вижила в цьому інциденті. Імператрицю Маджо скинули з престолу і прирекли на публічну страту. П’ять років тому вона вислала все своє військо в погоню за бунтівниками, але так сталося, що її слуга – Райю зрадила її. Тоді люди і збунтувалися.

  Щодо дракона… Дракона вбили і відмінили проектацію під назвою «Діва, яка приручила дракона». Більше немає, ні Дів, ні жриці, ні дракона. Багато людей зраділо цьому, але тоді залишилася одна проблема, яка мала вирішитися зразу. Так, як імператрицю стратили, а наслідників її спадщинпи не було, люди не могли вирішити хто буде новим імператором. Тоді люди захотіли висунути мою кандидатуру, але я відмовилася. Занадто багато я була замішана з владою. Мені потрібно відпочити!

  На тому місці, де була колись печера, стоїть великий хрест. Це для того, щоб люди памятали свою історію і те, через, що ми перейшли. Ьак завжди говорить новий імператор…

  Не довго я насолоджувалася своєю свободою від влади… Новий імператор – це для мене Нова Надія. Саме він створив для мене Новий Світ. Саме він – мій наречений. Я знайшла у бібілотеці стару книгу, у якій була вся наша історія, в тому числі і опис Нової Наії. Я зрозуміла одне – Нова Надія для кожного індивідуальна. Для мене Новою Надію став мій чоловік, для Іші – була Тава, а для Тави – Іші, для Шінен – Окамі і навпаки, для Хона – Маджо, для Маджо Новою Надією стала крана.

  Я довгий час рилася в архівах і знайшла цікавеньку таку статтю. Переказувати не буду, але суть така – Маджо всіма силами старалася підняти країну з колін, всі афери які вона робила були суто для блага держави. Вот така правда про чуть не тирана.

  Стоячи перед хрестом я завжди згадую світлий образ Тави і впевненість Іші. Їхні підвіски в вигляді нот, я завжди ношу з собою. В мене таке відчуття, що вони допомагають мені в стравах. Адже класно – мати друзів!



Lamperge Saura-Klin

Відредаговано: 01.02.2019

Додати в бібліотеку


Поскаржитись