Двічі в одну річку

Розділ 7

Саша намагався додзвонитися до Яни, але та не відповідала на його дзвінки. Спочатку він подумав, що вона зайнята, але після згадав, що вся її робота поки пов'язана саме з ним. Тоді він набрав Григорія Івановича, але той вибачився і повідомив, що у його співробітниці виникли термінові справи.

Це абсолютно збило Сашу з пантелику, і він занепокоївся - що якщо це їхня минула розмова подіяла на неї так?

Подумавши, чоловік вирішив почекати ще кілька годин і самому поїхати до неї додому.
 

Коли Мишко прочитав записку від мами, він відразу зрозумів, в чому справа - напевно вона все ж повелася на красиві слова Саші й поїхала з ним кудись.

«Чорт, ну чому вона така дурна і слабохарактерна!» - роздратовано думав хлопець. Йому не подобалося, що мама так вчиняє, але після такого він точно з нею серйозно поговорить. Хоч би що там було, але для нього цей ідіот нічого не вартий - як не було його в життя Міші, так і не буде! Він це давно вирішив, і якісь амурні справи батьків його не стосуються.

У коридорі почувся шурхіт і Мішка зрозумів, що повернулася Катя.

- Вітаю. Ти чого такий похмурий? - поцікавилася сестра.

- На, читай, - він простягнув їй записку.

- Хм, поїхала. Ну і що? Ти ж знаєш, у неї часто бувають відрядження. Та й Максіноді забирає її з собою.

- Ти, що, дійсно така наївна?

- Ну, а що тут такого?

- Так вона, майже напевно, з цим ...

Катя насупилася і подивилася на брата.

- Невже ти настільки його ненавидиш?

- А є сумніви?

- Але ти навіть не даєш йому шанс!

- Ось дивись! Ти з ним навіть ще не бачилася, а він уже стає причиною нашої сварки. - Уперся Міша.

- Це навіть звучить дивно. Тим більше у тебе немає доказів, що мама дійсно з ним.

- Але, чому вона тоді не сказала про це раніше? А я тобі відповім - вона не хотіла, щоб я її відмовляв.

- Ти накручуєш себе. - Катя пішла в кімнату, але брат пішов за нею, переконуючи її у своїй правоті. Раптом у двері подзвонили, і підлітки миттєво замовкли. - Я відкрию, напевно це знову сусіди. - Дівчинка посміхнулася, хоча серце її калатало наче шалене - в глибині душі вона сподівалася, що це тато. Коли Катя відкрила двері, то застигла в подиві - перед нею стояв чоловік, якого вона просто не могла не впізнати - стрункий, високий, з сірими очима і світлою шевелюрою неслухняного волосся.

- Тато? - тремтячим голосом запитала дівчинка, хоча і так прекрасно знала відповідь на це питання.

- Привіт Катю. - Саша зніяковіло дивився на дочку і не знав, чого від неї чекати - спокійного тону матері або ж бурхливої реакції брата. Однак те, що сталося далі, він точно не міг передбачити - дочка кинулася йому на шию і почала плакати.

- Татку, я так сильно за тобою сумувала! - це єдине, що зміг розібрати Саша з потоку слів дочки.

Піддавшись пориву, він міцно обняв дівчинку і тільки тепер відчув, наскільки сильно йому цього не вистачало.

- Вибач, я, напевно, виглядаю нерозумно ... - через кілька хвилин Катя підняла на нього очі, повні сліз.

Саша усміхнувся і ще раз обняв дочку.

- Ти не повіриш, але саме цю фразу сказала мені нещодавно твоя мама. І ні, ти не виглядаєш нерозумно, - чоловік нахилився трохи нижче і сказав так, щоб його могла почути тільки дівчина. - Я дуже радий, що ти так вчинила, я теж дуже сумував за тобою.

- Може, ви, нарешті зайдете у квартиру? - Без ентузіазму спитав Мишко. Йому зовсім не хотілося запрошувати батька додому, але і щоб вони стояли на сходовій клітці, він теж не хотів.

Саша з Катею зніяковіло перезирнулися і зайшли до квартири.

- Ну, і навіщо ти сюди прийшов? - Відразу ж спитав Мишко.

Чоловік був трохи збентежений таким питанням, але відповів чесно.

- По правді кажучи, я цілий день не міг додзвонитися вашій мамі і почав турбується за неї. Тим більше, що її шеф сказав, що у неї виникли вдома якісь невідкладні справи.

Катя стривожено перезирнулася з братом, а потім пояснила все Саші.

- Її немає вдома. Ми були впевнені, що вона з тобою. Напевно, їй треба було виїхати кудись у справах.

- Тоді б шеф був у курсі, - заперечив Миша.

- Напевно вона поїхала з Максом, а я все зіпсував, і даремно підняв паніку, - раптом зрозумів Саша.

Мішу розривали змішані почуття - з одного боку він хвилювався за маму, але з іншого не хотів говорити батькові про те, що вона порвала з Максом. Зрештою, він запропонував Каті поки випити чаю з Сашком на кухні, а сам швидко набрав номер мами. Вона відповіла майже відразу.

- Привіт, вже скучив? - Весело запитала мама. Хлопець заспокоївся, почувши дорожній шум.

- Мам, ти де?

- Я ж сказала - мені треба було виїхати з міста у справах.

- Де ти? Я знаю, що це не по роботі і не через Сашу, - наполегливо перепитав він.



Олена Блашкун

Відредаговано: 20.10.2020

Додати в бібліотеку


Поскаржитись