Кінцугі

Мелодія моря

Немов жагуче полум'я драконів,

Пекельні леза гострих алебард.

Я знову бачу на побляклім фоні

І відчуваю пісню, але бард

 

Її ще не співав, а втім циклонів,

Що тягнуть ноти, мов стрімкий фрегат

Достатньо. Серце вже тріщить від О́ні,

Підходить до фіналу їхній акт...

 

Закінчено! Тепер уже напевне

Симфонія лунає в унісон.

І блиск... Бурлеск? Захоплює душевно

 

Ця музика сердець... Неначе сон.

Мелодія кохання... Недаремно

Ми довго так ішли крізь рубікон...



Володимир Верста

Відредаговано: 25.12.2020

Додати в бібліотеку


Поскаржитись