Кінцугі

Літній бриз

Суцвіття квітів тануть... На долоні

Буяють ноти пізньої весни,

Що розтягнулись, мов густі колони,

До пантеону літа, і сліди

 

Лишає травень. Червень вже на троні

Вінчає ці прикрашені сади...

Ну а свідомість знову у полоні

Грайливої, безмежної краси....

 

Під пеленою виграє на флейті

Самотній місяць для палких троянд,

Пускає в море зоряні сонети.

 

І літній бриз доноситься... «Хто я?..» –

Запитую себе... І ці куплети

По хвилях линуть співом солов'я...



Володимир Верста

Відредаговано: 25.12.2020

Додати в бібліотеку


Поскаржитись