Кінцугі

Між троянд

Пробач, що закохався... Ненароком...

В тобі я віднайшов чого нема,

Чого не відав з кожним тлінним роком,

Прожитим на землі. Прощай, весна...

 

Вона не повернеться... Чутно кроки…

Зима іде! Холодна, затяжна,

Лише тривогу і несе неспокій,

Самітником веде куди? Хтозна...

 

Прохаю, вибач! Ти усе забудеш...

Я вирву почуття, мов той бур'ян,

Бо ж квіти окриляють і не згублять,

 

А це вбиває... В лузі між троянд

Свою любов зустрінеш і полюбиш...

Моє кохання заховає ямб...



Володимир Верста

Відредаговано: 25.12.2020

Додати в бібліотеку


Поскаржитись