Кохання кольору лаванди

Все заплуталось

Після відвертої розмови з Сонею я остаточно вирішила забути про свої почуття до Марка і закопати їх глибоко в своєму серці. Я стою біля дзеркала і підмальовую губи в коричнево-нюдовий колір. Сьогодні день народження у Марка і вже досить довго ми з Сонею збираємось. Вона накрутила моє волосся великими локонами і зібрала їх наверх,щоб було видно голу спину .
— Сонь, це не занадто?
— Ти що смієшся? Подивись на себе! Ти виглядаєш просто неймовірно!
Я глянула на себе в повний зріст. Плаття достатньо облягає моє струнке тіло і відкриває хороший вид на мої ноги. Чорні лодочки роблять мене трішки вищою, а яскравий макіяж підкреслює мої чіткі риси обличчя. 
— Просто ця відкрита спина мене трохи соромить. Я не звикла так відверто одягатись. 
— От і даремно! Якщо є що показати,то чого соромитися. 
—Як я виглядаю?- Соня вдягнула своє нове зелене плаття і взула чорні туфлі на високих підборах. Темне і густе волосся вона злегка накрутила крупними локонами, а очі підкреслила темним макіяжем.
— Так, як і завжди—неперевершено.- я чесно відповіла Соні і усміхнулась.
— Добре, я ще візьму подарунок і через десять хвилин можемо виходити.
— Ага, я буду тебе чекати внизу.
Після розмови ми стали дуже близькими. Соня постійно намагалася проводити час зі мною. Ми навіть декілька раз дивились фільм разом. І в школі Соня завжди говорила зі мною. Я відчувала деяку неприязнь від Віки, яка є її найкращою подругою. Мені здається вона просто ревнує. Зараз моєю основною місією є дістати ті записки, тому я ще взяла чорну невелику сумочку, а потім я планую примирити Соню і Асю. Коли ми підійшли до будинку Марка,то на дворі вже зібралось багато машин. 
— Ти будеш чекати на Асю?- спитала мене Соня.
— Так, вона вже десь має бути.
— Ну то я тоді піду.- якось засмучено сказала Соня і пішла в сторону будинку.
— Ой,ой,ой. Що то за красуня тут стоїть?- до мене підбігла Ася. - Ти що вирішила звабити всіх хлопців на вечірці?
— І тобі привіт. Та ти я бачу теж не відстаєш,- я оглянула її з ніг до голови. Вона була одягнена в короткий червоний комбінезон та червоні туфлі. На голові вона зробила легкий пучок, а макіяж зробила натуральний.- До кого це ти так вирядилась? 
— Ну мені є до кого виряджатись, а тобі? Я щось пропустила?
— Ем... Нічого такого нема,- я почервоніла. Звичайно, я хотіла,щоб Марк оцінив мій образ сьогодні. - Соня сказала,що мені пасує.
— О, то ви тепер найкращі подруги?
— Не говори дурниць! Ти ж знаєш, що моя найкраща подруга-це ти.
— Ну що? Пішли веселитись, - Ася взяла мене за руку і потягнула в будинок.
На порозі стояв Марк і зустрічав гостей. 
— З днем народження!- сказала Ася і обійняла Марка. - Всього тобі найкращого!
— Привіт, Асю. Дякую за привітання. Проходь всередину і веселися.
— Мої вітання! - сказала я і вже хотіла пройти всередину, як Назар вирішив вставити своїх п'ять копійок.
— Ей, що це за привітання таке, Ніко? А обняти іменинника?
Якби мені не треба було викрасти цих записок, я б одразу розвернулась і пішла додому. Ще б накидала їм добрячих словечок. Що за  наглість? Я підійшла до Марка і обійняла його, при цьому він опустив руки на мої голі плечі. Від цього дотику мені стало жарко, а дихати стало важче. Біля нас хтось почав покашлювати і я зрозуміла,що ми досить довго отак стоїмо. Я одразу ж відійшла від Марка.
— Так, нормально?- я подивилась на Назара.
— Навіть дуже,- він широко усміхнувся і мені це не сподобалося. На що він натякає?
— Дякую, проходь всередину,- сказав мені Марк охриплим голосом. 
Я пішла до Асі і ми почали танцювати.  В моїх планах було викрасти записки трохи пізніше, коли всі вже будуть п'яні і ніхто не помітить моєї відсутності.
— Асю, ходи поговоримо,- до нас підійшов Назар, коли ми танцювали.
— Мені нема про що з тобою говорити.- різко сказала Ася і я вдарила її ліктем.
— Ти що здуріла? Йди і поговори з ним. Ти сама цього хочеш.- Ася подивилась на мене і закотила очі.
— Ну добре, але недовго.
І вони пішли кудись в інший кінець будинку. Так як мені стало нудно я оглянулась навкруги: усі танцювали ,пили , сміялись, деякі відверто цілувались і обіймались. Я вирішила, що мені тут робити нічого і вийшла надвір прогулятись. Коли я пішла за будинок,то побачила, що на лавочці сидить Діма. Цікаво, що він тут робить? Вони ж ніби не товаришують з Марком .
— Привіт,- я сіла біля нього.
— О, привіт, Ніко.
— Що ти тут робиш?
— А ти як думаєш? Напевно те ж що і ти.
— Просто я не очікувала тебе тут побачити. Ви ж ніби ворогуєте з Марком.
— А я і не заради нього прийшов- він сумно подивився на п'яних людей.
— І що, він дозволив тобі прийти сюди?
— Ми разом граємо в футбол. Він капітан, а я нападаючий. Марк запрошував всю команду, а я ж ніби теж її частинка.
— Ти прийшов через Соню?- я прямо спитала Діму. 
— Так,- він подивився на мене поглядом повним болі.- Завжди намагаюсь з нею поговорити.
— Що між вами сталось?
— Я знав, що вона в мене закохана. Більше того Соня теж мені подобалась. Ми навіть деякий час були разом, але про це ніхто не знав. Вона завжди казала, що не хоче, щоб інші обговорювали нас і наші стосунки. 
— Тобто ви зустрічалися ?- Діма кивнув,- А Марк?
— Хм,- Діма скривився,- А Марк був моїм другом.
— Що?- від подиву я відкрила рот. Як взагалі таке можливо?
— Я завжди добре вчився. І через це мене недолюблювали в школі, тому я записався на футбол. Якраз тоді ми здружилися з Марком і він познайомив мене з Сонею, як з його подругою. Я одразу ж закохався. Ну вона ж і гарна, мила, приваблива. Ти сама розумієш,- я кивнула.
— І що ж було далі?
— Ну я написав їй і ми почали переписуватись, а потім зустрілись декілька раз. Моя сім'я не є дуже заможною. Мій батько працює викладачем, а мати бухгалтером. Тому похвалитись значними статками ми не могли. Ну, напевно, Соню це не дуже влаштовувало, якщо вона вирішила не говорити нікому про нас. Ніколи не думав, що їй такий важливий статус. Потім звідкись просочилась інформація про те, що ми разом. Соня дуже переживала за це і просила,щоб я всім говорив, що це брехня. Я намагався її вмовити, але вона через декілька днів оголосила на всю школу,що вони з Марком разом вже декілька тижнів. Для мене це був шок.
— Ого,чому вона це зробила?
— Не знаю, я намагався з нею поговорити, але Соня сказала,що завжди кохала тільки Марка, а зі мною була лише, щоб він ревнував.
— Марк знав, що ви разом?- я округлила очі від здивування.
— Тільки він і її подруга Ася. Тому я був дуже розлючений і навіть побився з Марком. Так я тоді ще був не підкачаний, то він мене легко скрутив. Знаєш, який це позор? Після цієї ситуації я пішов літом на роботу до дядька в будівельну фірму. Важка робота зробила своє, я одразу ж набрав масу і заробив грошей. Потім я ще працював після школи і купив собі машину. 
— Можу тобі сказати,що в тебе приваблива зовнішність,- і я не лукавила. Він виглядав дійсно красивим.
— От тепер і почали до мене липнути дівчата, а Сонька біситься. Постійно намагається мене вколоти. От я і прийшов поговорити з нею. Але ,здається, все даремно.
— Чому?
— Вона постійно з Марком ні на хвилину не відходить від нього. Ненавиджу цього виродка,- він почав стискати руки в кулаки,- Я ще йому наваляю за той минулий раз.
— Я теж його ненавиджу,- а тепер ненавиджу ще більше. Як він міг так зробити? Як, знаючи, що його друг закоханий в Соню, почати зустрічатись з нею? Я тепер змушена помститися йому за всіх: Діму, Асю і, в першу чергу, за себе.
— А ти чому?- відірвав мене від думок голос Діми.
—Знаєш про ту історію з Василем?
— Так, про це всі говорили. Це він підлаштував?
— Ага, я впевнена в цьому. Тепер я мушу помститись. Зробити свій хід. 
— Якщо хочеш я його поб'ю. Я ще маю поквитатися з ним.
— Ні, ні. Я сама.У мене є план.
— І що це за план такий?
— Скоро дізнаєшся,- я усміхнулась і пішла в сторону будинку. На годиннику була перша ночі. Марка і Соні ніде не видно. Надіюсь,що їх в кімнаті нема. Я легенько піднялась на другий поверх. З деяких кімнат лунав сміх і деякі голоси, але я вирішила не звертати на це увагу і попрямувала прямо в його кімнату. Коли я зайшла, то було пусто. Я витягнула з сумочки ліхтарик і почала світити навкруги в пошуках крісла. Коли я його знайшла,то тихенько підсунула до шафи. Я швиденько забрала записки і кинула їх в сумочку. Коли я виходила, то ще раз перевірила чи все поставила на свої місця. Я йду по коридору, радіючи, що провернула цю аферу, як побачила Марка,що йде в мою сторону. Він пройшов попри мене і голосно присвиснув, оглядаючи моє тіло.
— Що таке?- зі злістю спитала я.
— Нічого. Просто гарно виглядаєш. - сказав Марк - Вирішила звабити всіх хлопців?
— Що?
— Ну ти так відверто вдягнулась. Ще й дуже довго говорила з Дмитром.- невже він ревнує.
— Що ти мелеш?- я розвернулась, щоб піти далі, але Марк схопив мене за лікоть і розвернув до себе.
— Що ти робиш?- скрикнула я, але він тільки притиснув мене до стіни.
—Це ти що робиш? Вдягнулась так. Ти хочеш звести мене з розуму?
Я не могла повірити своїм вухам. Невже це правда? Невже він теж щось відчуває? Мені стало важко дихати, а тіло почало трясти від близькості з ним. Так, треба зібратись!
— Відпусти мене!- різко сказала я.
— Не можу!- сказав Марк.
Він ніжно погладив мене по щоці, а я інстинктивно закрила очі. І це сталось. Його губи зустрілися з моїми. Спочатку це був ніжний легкий поцілунок, а потім перейшло у щось більш пристрасне. Він облизнув мою нижню губу, ніби просячи впустити його і я це зробила. Я впустила його в свою душу,в своє серце. Наші язики ніби грали в якусь війну, заплітаючись. Мені стало важко дихати і Марк відступив. Ми дивились одне на одного, коли намагалися прийти до тями. 
— Що ти робиш? - охриплим голосом спитала я .
— Те, що хотів вже давно зробити.
— Тобто?
— Перевірити як ти цілуєшся.- нагло сказав Марк.
— Придурок!- крикнула я і відійшла від нього.
— Я знаю. Ти вже це говорила. 
— Хам!
— Це теж. До речі, непогано цілуєшся.
— Та пішов ти!- я розвернулась і пішла до сходів.
— Ніко,- я почула голос Марка,- це був найкращий подарунок на день народження. 
— Ідіот!- сказала я і пішла додому, не стримуючи посмішки.
Зайшовши  в кімнату, я одразу ж лягла на ліжко. Мої пальці піднялися до губ і я їх погладила. Так от як воно,коли тебе цілують по - справжньому,пристрасно,хвилююче. Ось як воно відчувати тепло його тіла і ніби єднатись в одне ціле. Я лежу щаслива, але водночас засмучена. Що мені робити, якщо він з Сонею? А ще й ці записки і моя помста. Все так заплуталось, що я ,напевно, ще довго  не зможу розплутати цей клубок проблем.
 



Ксана Рейлі

Відредаговано: 31.08.2019

Додати в бібліотеку


Поскаржитись