Кошмар з минулого

Глава 4

   А тим часом, поки Говард намагався допитати Іллера, Кетті вирішила відпочити від усієї цієї метушні, у своєму кабінеті. Вона намагалась заснути, але дещо не давало їй спокію- Кетті думала про тещо Говард сказав їй у кафе, про батька. Вона сіла на диван і збиралась думками, і через півгодини вона зібралась силами та подзвонила своєму батьку.

   Пролунало кілька гудків, але ніхто не підняв слухавку, її лодоні уже зпітніли від хвилювання, і ось вона почула 'виклик відхилено', і в той момент водночас з хвилюванням вона відчула злість, і її смартфон з її рук полетів у стіну. Її очі налились слізьми, вона опустила голову і присіла. Усе затихло.

   Через годину у кабінет Мішель, найкраща подруга Кетті, щоб повідомити їй щось важливе. У лабораторії Мішель виконувала роботу технічного спеціаліста та програміста. Вона повільно підійшла до Кетті, і побачивши її заплакане лице, запитала:

- Кетті, щось сталося?

Кетті підняла голову і відповіла:

- Привіт, Мішель. Все впорядку, дякую, що запитала.      

- Гараз... Але знай, якщо захочеш поговорити, я завжди поруч.- відповіла Мішель.

Кетті, усміхнувшись, кивнула у відповідь, після чого запитала:

- Ти...щось хотіла?

- Так, пішли до мого кабінету.

   Кабінет Мішель, на відміну від кабінету інших працівників лабораторії, був оснащений надсучасною технікою, а саме екраном на всю стіну та великою сенсорною панеллю, підключеною до екрану.

   Вони увійшли в кабінет, Мішель підійшла до панелі, зробила кілька рухів по ній і перед ними з'явилась уся інформація на Іллера. Вона відкрила одну із папок:

- Ось це те, що я хотіла тобі показати.- сказала Мішель.

- Я правильно розумію- це переведення грошей на рахунок Іллера за період вбивств, скоїних Дантистом.- сказала Кетті.

- Ось!- відповіла Мішель,- Ці дати переведення я зіставила з усіма 13-ма вбивствами,- Мішель зробила ще один рух по панелі, після чого доповнила- і ось істина- усі переведення коштів на рахунок Іллера, були зроблені за день,або за два до кожного з убивств.

- Так значить, що Іллер був кимось найманий?- сказала сама собі Кетті- Тепер усе складається!

- Бінго!- сказала Мішель- І ще дещо, у переведеннях я помітила одну дивність: 12 сум, що були переведенні Іллеру, були майже одинакові за величиною...- голос Мішель став трішки тихішим- але сума, що була переведена для вбивства твоєї матері, була в шість разів більшою звичайного.- сказала Мішель, після чого звернулась до Кетті- не знаю, що зробила твоя мама і куди вона вляпалась, але хтось дуже хотів її смерті.- мовила вона, після чого мовчки обійняла Кетті.

   Кетті теж нічого не сказала, єдине чого вона хотіла в той момент, відчути підтримку зі сторони Мішель. Коли вони закінчили, Кетті сказала, що хоче розповісти Говардові цю новину особисто, адже вона розуміла, що вони мають справу з комп'ютерним генієм і по телефону буде дзвонити дуже ризиковано. Вона попрощалася з Мішель, взяла свій порфель і пішла у підземну парковку, по свій автомобіль.

   Ідучи до машини, десь за два метра позаду себе, вона почула чіткі кроки, які дуже частішали, приблизуючись до Кетті, її серце почалось битись частіше, адже на дворі уже була глибока ніч. Кетті трішки призупинилась, швидко дістала свій реворвель і націлила його на уявного ''нападника'', але виявилось, що це була лише шістдесятирічна судмедексперт Глорія Ларсон, що йшла до своєї ''Міні'' і Кетті так налякала стареньку, що та ледь облаяла її. Кетті вибачилась і пішла до свого авто, вона уже заспокоїлась і думала, що небезпека оминула її , але щастя не довго було на її стороні, вона зрозуміла це коли, сівши у авто, вона відчула лезо ножа біля своєї шиї. Після чого, вона почула чоловічий голос із заднього сидіння:

- Куди їдем?               



Ніколас Гант

Відредаговано: 09.02.2020

Додати в бібліотеку


Поскаржитись