Легка справа

2015-ий

   Стоячи на даху офісного центру, Леонід задумливо дивився вниз. З висоти натовп протестувальників здавався не таким вже й великим, а їхні викрики не долинали зовсім. Поліцейські разом з охороною утворили живий ланцюг біля входу, поки що стримуючи розлючену юрбу. Та чи надовго? Директор був під вартою, чекаючи суду, а його замісник втік за кордон, прихопивши чималу частку коштів компанії. Компанії, якій Леонід присвятив одинадцять років і якій сьогодні прийшов кінець. Як і його колишньому життю.

   Розв’язавши краватку, він відпустив її, дозволивши летіти. Підхоплена вітром, вона не поспішала опускатися, а, навпаки, здійнялася вгору, загубившись серед хмар. На відміну від пачки цигарок, яку чоловік розлючено жбурнув вниз, у протестувальників. Крутячи пальцями вийняту з нею сигарету, він клацнув срібною запальничкою, подарованою директором, і з насолодою затягнувся:

   – Ти остання. – пообіцяв Леонід, докурюючи – Віднині моє життя докорінно зміниться.

   Запальничку він залишив на даху.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше