Ліхтарник

Пролог: Минуле, теперішнє і майбутнє

Історія – це минуле, теперішнє і майбутнє. Минулим є вона зараз, коли ви її відкрили, теперішнє – в ті чудові часи, коли вона писалася(бо час, коли створюється щось нове, завжди чудовий) і майбутнє… Мабуть, вам здається, що я з вас знущаюся. «Як історія може бути майбутнім?» - запитаєте ви мене. І це питання буде не правильним, а правильним є лише одне і зовсім коротке: «Коли?»

Історія є майбутнім рівно до моменту, коли її почує чи побачить хоч хтось, от і все. А взнати, що вона колись була майбутнім, можна тільки в теперішньому. Ви все ще бачите цю історію майбутнім, то ж радійте! Але по-справжньому я заздрю тільки тому, що вона скоро стане вашим теперішнім! Тому зараз, саме зараз ви повинні закрити очі й насолодитися цим моментом. Бо перехід історії з майбутнього стану до теперішнього буває(для вас) лише раз у житті(саме для цієї конкретної історії).

Оберніться! Майбутнє зникає, перетворюючись в теперішнє, от-от, зосталося зовсім трошечки, всього хвильку…

Вітаю вас, пані та панове, з цього і подальшої миті ми дивимося в очі теперішньому-минулому. Чому саме так?

Бо минуле і теперішнє саме йдуть пліч-о-пліч! Старе і молоде, минуле і теперішнє, ця історія саме про них…

Колись давно, коли ще королі у світі панували, жив собі хлопець, котрому випало Ліхтарником стати. І через низку перемог і поразок він людству й кожному потроху допомагав і тут, здається, вже настав найлогічніший з кінців, як раптом виявилося, що смерть ніяк не хоче заглядати йому в очі. Він довго по степах й лісам бродив, шукаючи знання, що допоможуть потрапити на небеса, як раптом виявив на чарівному своєму ліхтарі такі слова:

«Тебе обрав Ліхтарник з минулого, твоя задача – обрати майбутнього.»

І блимнули слова і згасли. І зрозумів старий Ліхтарник, що знову йому рушати в подорож довгу. Зібрав він свої речі й рушив у шлях далекий, щоб знайти хлопця чи дівчину, котрого потім Ліхтарником назвуть. І тут, у цю мить ввійшла така чарівна і красива доля помічниця, котра шепнула на вухо старому, що чари зароджуються не в великих містах, не в зручних закутках, а там, де на це ніхто не чекає…



Дарія Гульвіс

Відредаговано: 23.01.2021

Додати в бібліотеку


Поскаржитись