Пройти через усі випробування, —
Такий обов'язок у нашому житті,
Крізь біль утрат, також сумні зітхання,
В сумління грізнім, щирім викритті.
Немає у цім світі безневинних:
Ми всі приречені відповідати знов
За завдане, тому й моя провина
Десь є, допоки віра і любов
Не виявлять у сумі остаточнім
Всю ницість моїх прикрих поривань.
І сльози, як константи дуже точні,
Не потребують вже гірких зізнань.
Тож уповання покладу на Бога:
У Ньому вічність, і добро, і мир.
Бо тільки так просвітлиться дорога,
Молитва здійметься у неба світлий вир.
Відредаговано: 15.01.2021