Мексиканські пристрасті

1.

Я збирався на своє третє побачення з Аллою, відчайдушно шукаючи хоча б якусь причину туди не потрапити, коли задзвонив телефон.

«Ну ось, зараз мене викличуть у невідкладній справі, і побачення можна буде скасувати».

Уже майже два роки викликати мене не могли, а ця думка й досі була першою реакцією на дзвінок. І цього разу, здається, небезпідставною. На екрані з’явилось ім’я «Олекса». Вже підносячи телефон до вуха знав, що зовсім скоро мені не треба буде шукати причин, щоб не піти на побачення. Олекса – ім’я мого колишнього напарника. З часів, коли я ще працював у поліції.

- Слухаю, здоров.

- Здоров, Назаре.

Назар – це, до речі, я. Щоб вам легше було мене уявити, подумайте відразу про всіх красунчиків, які грали видатних детективів. Так от, на жодного з них я не схожий. Хоча моя мама, звісно ж, думає інакше.

- Ти що робиш?

- Збираюсь на побачення, але готовий пожертвувати ним, якщо ти мене дуже попросиш. Навіть якщо не дуже – теж готовий.

Олекса заіржав, як то вмів тільки він і коні.

- Знаєш, чого дзвоню?

- Сподіваюсь дізнатись.

- Я не той номер набрав.

Я вимкнув телефон під веселе іржання, зітхнув і пішов до виходу.

***

Алла з’явилась на десять хвилин пізніше назначеного часу, хоча під’їжджаючи бачив її авто на стоянці. Двадцять хвилин дівчина там просиділа, щоб все виглядало, як має бути. З Аллою все Ок. Вона гарна, розумна і, напевно, навіть добра. От тільки Алла так не думає. Але дуже хоче, щоб так думали інші. Кожного разу замість «привіт» хочеться їй сказати – «та розслабся ти». Але боюсь, це її не надто розслабило б. Тож кажу «привіт» і посміхаюсь. Я теж хочу, щоб все виглядало, як має бути.

Наше третє побачення протікало приблизно так, як і попередні. Заборона на спиртне для водіїв вносила свою лепту в безнадійність ситуації. Здавалось ніщо вже не врятує, коли під моїми пальцями затанцював телефон.

Як думаєте, хто дзвонив?

- Знову приціл збився?

Та цього разу Олекса поцілив.

- Нам потрібно зустрітись. Просто зараз.

Вибачився перед Аллою і, здається, це був єдиний приємний момент нашого побачення для обох.

Я ж відразу казав, що шукати причин не доведеться. А ще знав – розмова стосуватиметься тої справи.

Зараз, згадуючи ті дні, думаю, що й перший дзвінок Олекси був випадковістю невипадковою. Над його підсвідомістю добре попрацювали. Та справа виринула десь там всередині, не дійшовши до мізків, а де та справа – там і я. Два останні роки вивчення людської підсвідомості стало центром мого життя. За пару місяців психологія стане моєю офіційною професією. Але ніяке навчання в університеті не зрівняється за ефективністю з тим, що я збирав по зернятку з різних джерел. П’ятирічний досвід роботи слідчого в поліції був теж у нагоді.

А Алла... Вона просто не мала жодних шансів. В моє життя повинна була повернутись Ірина.

Я завів авто, яке чомусь на цей раз обрало маршрут повз Львівський університет.

***

На початку 80-х Ганна приїхала зі села до Львова, перетворилась на Анну (так звучало більш «по-міському»), вступила на англійську філологію, обравши другою мовою іспанську – подобалось звучання. Грошима батьки особливо допомогти не могли – все пішло на вступ, так що пропозиція поперекладати на не надто офіційній зустрічі була відразу ж прийнята. Так все й почалось.

Іноземець був молодий, привабливий, а ще рідною була іспанська. Дівчина зізналась, що почала її вивчати, він запропонував перейти на іспанську і попрактикуватись. Практикувались вони пару місяців і досить інтенсивно. Анина вагітність стала побічним ефектом і чомусь несподіванкою. Говіркий мексиканець декілька днів помовчав, щоб зрештою повідомити: він, Фернандо – невірний чоловік і щасливий батько двох діток. Дружина і дітки були десь там далеко, то ж здавались примарними не тільки Анні, а й самому Фернандо. Коли на світ з’явилась Надія, поїхав в рідну Мексику залагоджувати з розлученням. Анна не дуже вірила у його повернення. Але він повернувся, щоб дати життя ще одній донці – Ірині. І лиш потім зникнути. Анна повернулась до свого села, знову стала Ганною і успішно забула іспанську.



Квітка Муха

Відредаговано: 02.09.2019

Додати в бібліотеку


Поскаржитись