Надприродні: За межами реальності

Розділ 21

Ну добре перевертні, а от , як Кріс може створювати вогняні кулі?- мама все ще не могла повірити у мою розповідь.
- Ти що не віриш мені?
- Вірю Кейсі, просто...


 


Принеси будь ласка аптечку, будемо приводити до тями Скай.- попросила мама переводячи тему. 
Я розумію , їй важко це все усвідомити, мені теж було важко,та я і зараз не зовсім розумію, що відбувається у моєму житті. Як би я хотіла щоб вона не знала про усе, тепер мама буде хвилюватися, намагатися допомогти, а я не хочу вплутувати її в це.
-Ось тримай.- сказала я, простягуючи аптечку мамі.
Вона вийняла з неї нашатирний спирт і змочивши ним вату, наблизила до обличчя Скай. Вже через декілька секунд сестра прийшла до тями голосно чхаючи.
-Як ти себе почуваєш?- запитала я у Скай.
-Не дуже, а що зі мною сталося , я пам'ятаю, як ти прибігла, потім Нік...- Скай намагалася напружити пам'ять,щоб згадати, що відбулося годину назад.
- Потім, потім я усе тобі розкажу.- мені не хотілося при матері розказувати усі подробиці, вона ітак занадто занепокоєна.
- Томасе, підійди я маю для тебе мазь проти опіків.- звернулася мама до хлопця, виймаючи лікарство.
- Ні дякую, скоро усе загоїться.- заперечив він.
Скай перевела погляд на руки Томаса, а потім запитально глянула на мене.


 


Та я не встигла відповісти, у двері подзвонили.
- Ліам? Нарешті,де ви були так довго?- запитала я, впускаючи друзів у дім.
- Водій повіз нас якимось іншим шляхом, а там аварія, нас не пропустили, тож довелося об'їжджати. - пояснив Кріс.
- А ,що там з Ска... Місіс Морган?- Очі Кейт вилізли з орбіт, коли зайшовши у вітальню, вона побачила мою маму.
- Мені довелося усе розказати,тож...- промовила я.
У кімнаті запала тиша.
- І що тепер робити?- на очі мами наверталися сльози,-подивіться на себе. І це все відбувалося у мене прямо перед носом, а я не помічала.
- Мамо це не...- намагалася я заспокоїти жінку, та вона не дала мені договорити.
- Ну чому вони перетворили вас? І чому ви ходите на якісь бої?
- Мамо, ворожа зграя дуже небезпечна, якщо ми не зупинемо їх вони продовжуть перетворювати інших і навіть убивати.- Скай старалася пояснити наскільки це важливо.
- От іменно, що небезпечно. Ви будете ходити на усілякі бої, а я буду тут з розуму сходити від переживання. А потім ви будете приходити побиті і казати усе нормально , загоїться, якщо взагалі виживете. Усе, не хочу нічого чути про перевертнів чи якусь іншу нечисту силу, нехай цим поліція займається.- мама перейшла на крик.
- Яка поліція? Що вони їм зроблять?- розлючено запитала Скай.
- Мені все одно, мої діти не будуть ризикувати своїм життям.
- Ти ж не можеш закрити нас вдома.
- Можу, відтепер ви під домашнім арештом, після школи одразу додому. Друзі можуть приходити до вас коли завгодно.
- Ну мамо, це жорстоко...
- Усе, я сказала, це необговорюється.
- Уже пізно, вам пора додому, батьки хвилюються.- звернулась мама до друзів уже більш спокійним голосом.
- Місіс Морган можна я залишуся сьогодні у вас?- невпевнено запитала Кейт.
- Можна.
- Ви ж не розкажете про це нашим батькам?- поцікавився Ліам.
-Ні, поки що, буду бачити, як далеко це зайде, а зараз не хочу їх хвилювати. Проте я буду наглядати за вами теж.
POV Скай
Ми попрощалися з друзями і піднялися у кімнату.
- І що тепер?- поцікавилась Кейт. 
-Навіть не знаю, щось придумаємо.- відповіла Кейсі. 
- Можливо хтось мені нарешті розкаже, що сталося?- знервовано запитала я.
Кейсі розказала мені, що відбувалося далі. Я була шокована, тепер і у мене буде надсила , якою ще потрібно оволодіти. Проте, що мене здивувало найбільше, так це те,що Томас врятував мене. Можливо, я помилялася щодо цього хлопця? Не знаю, щось у ньому викликає у мене підозри, але потрібно буде обов'язково подякувати йому...

***
- Дівчатка! Вмивайтеся і ходіть снідати.- крізь сон почувся голос мами.
- Уже йдемо,- сонно прокричала я.

- Які плани на сьогодні?- запитала мама, коли ми сіли за стіл.
- Та ніякі, ми ж вроді як під домашнім арештом.- відповіла я ,з надією глянувши на неї, ніби ця вперта жінка може змінити своє рішення.
- Можеш так на мене не дивитися, усе в силі, я придумала чим ми сьогодні займемося.- здається мене розкусили.
- І чим?
- Підемо на шопінг!
- Що, ні...- мої розчаровані крики злилися з радісними вигуками сестри.
- Так Скай, так, ідіть збирайтесь.

Кейсі перерила мою і свою шафу у пошуках вбрання для Кейт. В підсумку вийшло ось, що:


 


Сестра хотіла підібрати, щось і мені,проте я чемно відмовила й зупинила свій вибір на цьому:


 


У Кейсі сьогодні був досить елегантний образ:


 


- Усі готові?- запитала мама стоячи біля вхідних дверей,- Супер, тоді ходімо.
Ми доїхали до якогось великого торгового центру.


 


Зайшовши в середину очі почали розбігатися від розмаїття крамниць та бутиків. Як то кажуть: "Любий каприз за ваші гроші."
- Рай!- Кейсі найбільше сподобалося це місце, судячи з її реакції.
Ми зайшли у перший магазин. Сестра одразу кинулася у бік суконь та туфлів на високих підборах, а я впевнено покрокувала до джинсових жакетів , які одразу привернули мою увагу.


 

 

Все-таки вирішивши купити цю річ, я обернулася, щоб показати мамі свою першу покупку, але у моє поле зору одразу кинулася Кейсі, яка затягувала у примірочну цілу гору суконь та спідниць. Думаю скоро мама пожаліє,що взяла нас на шопінг, ну принаймні одну з нас.
- Ну як вам?- запитала Кейсі, красуючись перед зеркалом у новому платті.
- Неперевершено!- відповіла мама.
- Чудово, значить беремо.
Сестра приміряла ще 5 суконь і всі вони їй сподобалися.
- Доню, це лише перший магазин, не треба скуповувати усе на своєму шляху, я не міліонер.- мама акуратно натякнула Кейсі зупинитись.
- Ну, а ти щось вибрала?- поцікавилась я у Кейт, яка розглядала вішалки з одягом і насміхалась з Кейсі.



founder_of_fantastic

#1063 в Фентезі

У тексті є: пригоди фентезі

Відредаговано: 29.09.2019

Додати в бібліотеку


Поскаржитись