Надприродні: За межами реальності

Розділ 28

-Скай, прокидайся, бо запізнемось.- Почула я голос Кейсі, який виводив мене з сну.
- Я сьогодні не піду до школи, тому що погано себе почуваю.- Сказала я глянувши на сестру сонними очима.
- Ну добре, як хочеш.- погодилась вона і продовжила збори.
Майже цілу ніч я не зімкнула очей, аж під ранок вдалося заснути. Я думала про ворожу зграю, як я її ненавиджу і будувала план помсти. Той оборотень має відповісти за смерть моєї мами, за її життя він заплатить своїм. Кожен день мені сниться один і той самий сон: кігті роздирають горло матері,а потім я бачу обличчя того нелюда, його закривавлена рука та її очі наповнені жахом. Кожен раз мама повторює:" Чому ти не врятувала мене?.. Скай, це ти у всьому винна... Ти не зупиниш їх, вони уб'ють усіх!
І після цих слів я прокидаюсь, так було і цієї ночі. З моїх вуст вирвався приглушений крик і я прокинулась в холодному поті. На щастя, Кейсі це не розбудило. Я сиділа на ліжку і обіймаючи коліна промовляла: Мамо пробач, пробач... Я помщуся, зупиню їх...
Більше цієї ночі я не змогла заснути. Час від часу на очах проступати сльози, з голови не виходила картина того вечора. Серце пронизував нестерпний біль. Я помщуся, зроблю усе для цього, мене не лякає те, що доведться відібрати чиєсь життя, адже він відібрав його не у однієї людини і слід поставити на цьому крапку. Більше ніхто не має померти.
Кейсі уже давно вийшла з дому. Я лежала у ліжку й мертвим поглядом дивилась в потолок, поки мені це не набридло. Взявши ноутбук, я ввела у пошуку: "Як убити оборотня?"
Попасти у голову стрілою буде дуже важко, тому мені потрібне щось інше. На очі попадалися різні міфи, історії, стародавні методи, які мені видавалися смішними й недієвими. Також йшлося про срібло, а саме срібну пулю, проте я наврядче зможу десь знайти таку, тай хто мені продасть? Хіба що друг Томаса, але він може розказати йому, тай розплатитися я не маю чим. Уже втрачаючи надію, я відкрила якийсь сайт. У ньому йшлося про якусь рослину, вовчий аконіт.


 


Там ще був рецепт з чим його потрібно змішати, як правильно користуватись. Це звичайно не викликало у мене також великої довіри, проте начиташись різних історій, я вирішила спробувати, тим паче бачила схожу рослину у лісі.
Я швидко піднялась з ліжка, що відразу викликало запаморочення. Оділася й побігла у ліс. Зазирала у кожний куточок і шукала схожу рослину, та виявилося, що її не так і легко знайти. 
Нестача сну давалася взнаки, невдовзі мене усе почало нервувати, головний біль дедалі більше давав про себе знати. І нарешті, через пів години я знайшла цей вовчий аконіт. Зірвала декілька пагонів і віднесла у наш лісний будиночок, мені ще потрібно було сходити в аптеку й купити деякі препарати.

- Цей препарат я не можу видати без рецепту, у вас є направлення?- Поцікавився фармацевт вказуючи на баночку з довгою і незрозумілою назвою.
- Ні немає...- розгублено відповіла я,- це для експерименту з хімії потрібно, я не знала, що не можна використовувати цей припарат, просто з ним можна добитися кращого результату і проявів реакції.- Почала вигадувати я.
- Ну добре тоді, з вас 123.50 грн.- повірив у мою брехню аптекар.
Я подякувала і щаслива від думки, що не тільки Томас може вирізнятися винахідливість, поспішила назад у будиночок.
На щастя там я знайшла усе необхідне. Потрібно було розтерти пелюстки аконіту, щоб виділився отруйний сік, а потім змішати його з іншими препаратами. Я очікувала, що суміш вийде занадто рідкою, проте вона була нормальної консистенції і повільно скапувала з ложки назад у посудину. Колір рідини світло жовтий, а сама вона немає запаху. Тепер стояло питання, як мені зробити так, щоб ця отрута попала всередину оборотня. У воді вона не розчинеться, отже,підмішати у якийсь напиток у мене не вийде. 
Мої очі наштовхнулися на сумку з стрілами. Точно! Можна намазати накінечник стріли і отрута попаде у організм разом з кров'ю, коли я влучу нею у оборотня. Я похвалила сама себе за винахідливість. Залишилося тільки дочекатися підходящого моменту. В школі, безумовно, я не зможу це зробити, тому спробую якось зловити його у безлюдному місці, а може навіть викличу на поєдинок? Не знаю, я уже втомилася думати. На сьогодні складання плану помсти завершено. Я відчуваю, що ще трохи і моя голова розірветься, тому скоріше треба випити якусь пігулку. 
Я потратила майже увесь день на виготовлення отрути, тому невдовзі зі школи має повернутись Кейсі.
Знеболююче трохи послабило мій головний біль, проте я розумію, що саме його викликало - мої безсонні ночі. Я просто боюся засинати, боюся, що знову побачу той кошмар і почую ті жахливі слова. Доведеться випити снодійне, якесь найсильніше, можливо тоді я заснув міцно і мені нічого не присниться.

- Привіт, як ти себе почуваєш?- Поцікавилась сестра зайшовши у будинок.
- Вже краще. Що там в школі?- Перевела я тему.
- Та нічого цікавого, все, як завжди. - Відповіла сестра і впала на диван біля мене.
- Слухай ти така бліда... Ти сьогодні взагалі щось їла?
- ... Ні, нічого.- Призналась я, у мене навіть не було часу про це подумати.
- Як це? Ти збожеволіла? Я зараз швиденько щось приготую.- Прокричала Кейсі і забігла на кухню.
- Я не хочу їсти, немає апетиту.- Заперечила я, розлягнувшись на дивані і знову втупившись у потолок.


 


- Навіть не хочу нічого чути. 
Сестра порається на кухні, гримає шафками та каструлями, до мене доносяться різні апетитні аромати. Я розумію, що варто піти і їй допомогти, а не валятись на дивані, проте у мене зовсім не має сил. 
- Ай... Скай, у вітальні в комоді є аптечка, подай будь ласка.- Почула я крик сестри з кухні.
- А , що сталось?- Запитала я підіймаючись з дивану.
- Я порізалась.
Слова Кейсі пришвидшили мої рухи і я швидко відкрила одну з шухляд, шукаючи аптечку. Проте замість неї у мої руки потрапили три квитки... У Італію. Як ми хотіли туди з'їздити, але це уже ніколи не станеться... Я ледь стримувала сльози, які знову застилали очі. Я все більше почала впевнюватись,що усе роблю правильно, він заплатить за скоєне.
- Знайшла?- Кейсі визирнула із кухні затискаючи долонею закривавлений палець. 
Я обернулася до неї зжимаючи в руці білети.
Сестра підійшла до мене, я помітила, що вона теж відчула той самий біль, що і я, проте заховала це почуття десь глибоко всередину та забравши у мене з рук папірці, заховала їх назад у шухляду. 
Знайшовши аптечку я допомогла Кейсі заклеїти пластерем палець та все ж взяла участь у приготуванні вечері, хоча у сестри усе було уже майже готове.
Ми мовчки повечеряли, ця знахідка заставила нас заново відчути той пекельний біль, що відчували після смерті матері. 
Я випила снодійне і лягнула у ліжко з надією, що нарешті зможу заснути і не побачу знову той кошмар.



founder_of_fantastic

#1063 в Фентезі

У тексті є: пригоди фентезі

Відредаговано: 29.09.2019

Додати в бібліотеку


Поскаржитись