Надія
Не очікувана новина
Бабуся вже домовилися з сусідом, щоб той забрав Надійку з собою, коли буде їхати завтра в Черкаси.
— Щось Вася не їде, чи сталося там у них щось. Вже й до школи йти скоро, а його все нема.
— Та не хвилюйся, тітко Марусю, завезу, все буде добре.
А ввечері все ж приїхав папа. Приїхав, як завжди, втомлений, але радий зустрічі з найріднішими для нього людьми. Надя була дуже рада татові і не одразу помітила що щось його мучає. Коли, пізно ввечері, люцерка була покошена, худоба була попорана і нагодована, а вся родина зібралася за столом для вечері, почалася розмова яка не давала тату спокою.
— Сину, на тобі лиця нема. Щось сталося? — почала розмову бабуся.
— Все добре, мамо. Тільки Люда поїхала в Італію на заробітки. Тепер незнаю що й робитиму без неї.
— Вася, дівчатка вже підросли, будуть тобі гарними помічницями. Та і ми завжди раді тобі допомогти.
— Як мама поїхала? — долучилася Надя до розмови — То тепер я її не побачу?
— Вона ж не на завжди поїхала, повернеться та й побачиш.
В голові Наді роїлося безліч думок. Вона думала, чому мама так зробила, чому поїхала, не побачившись з нею до від'їзду, чому не залишилась на її день народження (а у неї завтра день народження, цілих 16 років) і багато інших чому...
#1883 в Жіночий роман
Відредаговано: 15.11.2020
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
