Не за планом

Глава 8 (частина 2)


Вони говорили на звичайні теми і якось непомітно один для одного стали ближче. Не тільки в духовному плані.
На обличчі дівчини проявлялась втома, спочатку вона на це не зважала, але дія алкоголю посилила її бажання спати. Голос ставав тихішим, а скоро і зовсім змовк. Леся заснула схилившись до нього, а плече чоловіка використала як подушку. Олександр дивився на дівчину, що так солодко спала, і боявся потурбувати її сон. Саме так він пояснив собі свої ж дії потім. Він приліг на дивані та обережно поклав її поруч. Він скоро і сам заснув, уже не хвилюючись ні про що. Мабуть, знав, що все буде добре. Що у нього, що в брата. Просто на все потрібен час. 


А Дмитро ж здавшись на милість правосуддю в обличчі Катерини чекав, що жінка скаже. В ту мить йому здавалось, що від її відповіді залежить його подальша доля.
Катя відвела погляд від його обличчя і дивилась за його плече. В її голові запульсували його слова "я закохався в тебе, Катю". За секунду в її голові з'явився образ іншого чоловіка, що казав те ж саме, але потім розбив їй серце. А далі згадався іще один. Той, другий теж казав ці слова, але перевершив свого попередника, бо розбив її серце, хоча й допомагав його складати після попереднього розриву. Але не тільки це ранило жінку, понад усе її ранило, що він покинув її вагітною і жодного разу не поцікавився ні її подальшою долею, ні долею дитини.

Ці спогади подіяли, як холодний душ, у ту секунду, коли її довірливе серце хотіло відповісти взаємністю. Звісно, Дмитро не знав про її гіркий досвід у стосунках з представниками сильної статі. Він не був винуватий у цьому. Але ж він був точнісінько такий самий, як і вони – представник золотої молоді, якому змалку не бракувало жіночої уваги. А коли подорослішав, то став знаним бабієм та любителем жіночих тіл, який не пропускав жодної спідниці.
Преса завжди висвітлювали його життя так детально, що нічого з цього він не міг заперечувати. Але тепер Дмитро хотів перекреслити своє минуле. Хотів змінитись заради цієї жінки.

Катерина все ще не прибрала своєї руки з його грудей. Було чути, як від хвилювання пришвидшилось його серцебиття. А ще вона відчувала, що під тканиною легкого светра ховається гарне м'язисте тіло.

— А я.. Я відчуваю.. що у тебе тахікардія. А ще ти п'яний, Діма.

Вона хотіла обернути свої слова на жарт. Але прекрасно розуміла, що просто виграла трохи часу. Бо знала – він не відступить. Особливо зараз, коли зізнання вже прозвучало.

— Такі, як ти не вміють кохати. Я таким словам давно не вірю. І не можу дозволити тобі пробратися у своє серце, а потім розбити його. Для тебе це пригода, коротке захоплення. А у мене, є ще відповідальність перед дочкою. Припустимо, я погоджусь на роман з тобою, ти завоюєш довіру моєї доньки. А потім що? Ти награєшся порядного і закоханого, в батька для чужої дитини. Ось і все. Не потрібні мені такі стосунки.

Кожне її слово різало по його серцю, наче гострий ніж. Воно то завмирало, то билось іще швидше. Він не розумів, як її переконати у щирості своїх почуттів. Щоб це зробити потрібен час. А вона ж не давала йому і найменшого шансу на щастя разом із нею.

— Але не давши мені шансу ти цього не дізнаєшся. Катю, дозволь мені..

Вона не дала йому закінчити, приклавши іншу свою руку до його губ.

— Ні. 

Коротка відповідь, що руйнувала усі його надії. Але він не був би собою, коли б здався так просто. Дмитро зробив крок до жінки та поставив руки на стіну по обидва боки від її тіла. Він посміхнувся, а в його очах запалали вогники. Ці вогники ніби змогли загіпнотизувати Катю. Тепер у неї не було шансу втекти, тим більше що із власного дому жінка не тікатиме. Рука Каті сповзла з його губ і опинилась на грудях. Її руки лежали на його грудях, як перешкода, що не давала наблизитися, але й не відштовхувала.

Він схилив голову до неї та торкнувся її уст спочатку так легко і ніжно, як шовк торкається шкіри. По тілу жінки пробіли мурашки. Навіть, такий невинний дотик губ розпалював вогнище пристрасті між ними. Неквапливо і так трепетно його губи торкались до її губ. Катерина прикрила очі від насолоди. Уже давно вона не відчувала того спокою, що давав їй Діма саме зараз. Він прокладав доріжку із поцілунків вниз по шиї та звернув до ключиці, де вона і завершувалася.

— Катю. Люба. Я не хочу на тебе тиснути, але спробуймо бути разом. Ти ж теж цього хочеш..

Вона просто танула, як морозиво у літню спеку, від його дотиків. Голова уже не працювала так ясно, як раніше. Якщо Діма з кожною хвилиною все більше тверезів, то Катя навпаки п'яніла. Її п'янили його поцілунки, його дотики, сама його присутність.

— Чорти б тебе вхопили, Бойко..

Вона видихнула з цими словами та  поглянула в його дивовижні очі. Загадкова посмішка осяяла її обличчя. Вона провела рукою по його волоссю. Торкнулась його щоки. Долоню поколювала триденна щетина.

— Гаразд. Одна вечеря.

Якщо раніше він розсміявся б в обличчя тому, хто сказав, що слова коханої можуть окриляти, то зараз він на власній шкурі це відчув. Три слова подарували йому більше радості, ніж останній зароблений мільйон. Діма і сам став посміхатися.

— І ще одне. Пообіцяй не накидатися з поцілунками на мене щохвилини..

— Не можу обіцяти того, що не маю сил виконувати.

— От же ж осел.

Вона жартома вдарила його кулачком у груди. І все ж дозволила собі повністю розслабитись та не кидатись кпинами й образами в його бік. В ту мить вона не думала, чому так швидко здалась. Чому у нього вийшло пробити оборону. Вона просто насолоджувалась миттю, коли у її душі панував спокій.

— Ти повторюєшся.

— Зате ти ні. А хто це, до речі, з тобою прийшов?

— Брат. Твоя подруга тактовно забрала його з собою, щоб ми могли поговорити.

— А ви не схожі зовсім. Ви двоюрідні?

— Що не є, самі ріднесенькі. Двійнята, між іншим. Просто я на батька схожий, а він на маму.

Катя згадала про своїх батьків і засумувала. Вона ж теж мамина копія, як і Ліза – її.



Аля Галентюк

Відредаговано: 10.01.2021

Додати в бібліотеку


Поскаржитись