Інтуїтивний метод творчості

Розділ 2.4

Але повернемося до нашої теми. Ритм оповіді кожного автора неповторний, це як відбитки пальців. За швидкістю оповіді умовно можна визначити три базових варіанти ритму: "сім хвилин", "п'ять хвилин" і "три хвилини". Останній – найбільш динамічний.

Розраховується ритм просто. Читач, який читає нешвидко, задля свого задоволення, проходить сторінку десь за півтори-дві хвилини. Ритмом позначається зміна періоду, емоційного або сюжетного. Закінчилася сцена (закінчення сцен часто збігаються із закінченням періодів, але іноді період складається з кількох сцен середнього обсягу або декількох коротких, а сцена може містити кілька періодів), читач перевів подих, зупинився на мить і знову пірнув у текст. Виробляється очікування вдиху (3, 5, 7 хвилин), на це очікування налаштовується психіка, сила вашого впливу збільшується.

Період, який займає понад 7 хвилин, може стомлювати, втрачається увага, читання відбувається за інерцією, поки якесь слово або фраза не "розбудять" читача.

Також важливо, що ритм твору має бути чітким, лише іноді гармонійно змінюючись, тоді твір сприйматиметься читачем легше. Хоча деякі твори можуть бути побудовані і на ритмічному контрасті.

Читач використовує закінчення періоду не лише для того, щоб вдихнути повітря, але й щоб відкласти книгу. Наприкінці періоду це зробити легше.

Прості періоди об'єднуються у складні, які утворюють розділи. Тут потрібно вказати на одну особливість складних періодів.

Складні періоди можуть бути двох видів. Так званий "період поставленої крапки", коли розділ закінчується емоційно або сюжетно, ставиться жирна крапка, вона завершує рух, при цьому всі попередні сюжетні та емоційні "крапки", що входять до цього періоду, менш однозначні. Після такого періоду книгу відкласти легко.

І "період серіалу". Як закінчується серія? Правильно, як завжди, на найцікавішому місці. Розділи можуть закінчуватися так само, через що погляд відразу ж перетікає на початок наступного. Відірватися тоді складніше, але складніше і написати таке, одночасно і завершивши період, і давши новий виток у вигляді переходу до наступного розділу.

Добре їх чергувати. Але як саме це робити для конкретного твору, вам краще підкаже внутрішній компас.

Ще є один різновид періоду, що увібрав у себе риси простого і складного. "Спіралеподібний період", напевно, є найскладнішою текстовою структурою. Він забезпечує своєрідні напіввдихи, коли читацький погляд не зупиняється наприкінці простого періоду, а відразу ж ковзає на наступний текстовий фрагмент. Цей ефект досягається силою емоцій, динамікою та складністю оповіді.

Зрозуміло, що вплив "спіралеподібного періоду" може перетворитися у вир для читача і вимагає величезних енергетичних та емоційних затрат не лише під час написання, але і під час читання. Після нього читач заслужив на дуже глибокий вдих, інакше він просто задихнеться від пережитих емоцій і через те може відкласти книгу.

Але спочатку подібне буде вкрай складно пережити вам. Якщо вірити психологам, читачі сприймають десяту частину від вкладеної автором емоції. Вам вирішувати, чи користуватися цією технікою. Можливо, ваш внутрішній резонанс не потребує подібного для ведення розповіді.



Наталія Девятко (Natalia Devyatko)

Відредаговано: 20.01.2021

Додати в бібліотеку


Поскаржитись