Оповідки

Нелюба

До моєї жінки постійно чіпляються мужики на вулиці. Мене б це мало тішити, але є один миршавий нюанс. Залицяльники всі як один непевного соціального походження. Варто кохану залишити на хвильку а вона вже щебече як не з безхатченком, то з п’яним в дрантя точно. Ситуація трохи завантажує, бо не знаю, як це розуміти. І який мій статус в цій статистичній вибірці.

Запам’ятався випадок в Стрию, коли вертали з Моршина. Поки вештався вокзалом, до неї прилип п’яненький вуйко. Крім обов’язкових освідчень в коханні чолов’яга, в процесі розмови, чи то поцікавився, чи то ствердив: ти ж уже бабуся, правильно? Отже ж скотиняка.

Півроку мучився, вмовляв і доказував, що вона не схожа на бабцю. Просто мужик толумбас попався. Щоб йому, падлюці, повилазило. Хіба не видно, що ще дівчинка?

До позавчора сцени психологічного насильства не були оригінальними. Простий дубуватий підхід - давай нагло познайомимось. Але в славному Чорноморську пацани виявилися схильними до інновацій в мистецтві зйомки.

Я потяг в приміщення пошти книжку книголюбці, а дружина лишилася на вулиці ковтнути повітрям. Щоб не заважати мені собою наводити теплі контакти з поштарками.

Він з’явився незвідки і одразу, без прелюдій, кинувся обніматися та цілуватися. Штурмував запекло зі словами:

- Люба! Любушка моя, як я скучив за тобою, любов моя! Я так давно тебе не бачив! Чого стоїш, серденько, пішли зі мною. Боже, як я тебе, Люба, люблю!

- Господи! Мужчина! - з останніх сил пручалась, виривалась, відпльовувалась кохана, - я не Люба!!!! Мать вашу через так!

- Не Люба? – красавчик на мить послабив обійми, - А чого ж я так тебе люблю??!!

- Он чоловік приїхав, - знайшлася дружина, киваючи на випадково під’їжджаюче рятівне таксі, - спитайте, може він знає?

Гаряча любов хмаркою розтанула в тумані…

«- По-вашему, я должна убивать каждого, кто целует мне руки? Честное слово, это вовсе не в моих привычках!»

Шарль Ексбрайя



Сергій Волошин

Відредаговано: 29.05.2020

Додати в бібліотеку


Поскаржитись