Острів моєї душі

Глава 5. Від любові до ненависті захована правда

  Час ішов і життя разом стало не стерпним постійні образи від чоловіка, грубості, вони просто вже не могли витримувати один одного і навіть розмови про розлучення стали для них нормою. Кожен вечір Ксенія лягала спати з невимовним болем в душі який її просто розривав вона була самотньою у власному домі, непотрібною, некоханою і ненависною. Тепер вона це точно відчувала але ще не знала і не могла зрозуміти чому, коли в один день все не побачила на власні очі. 

  Якось працюючи на комп’ютері вона випадково видалила не те фото і вирішила його повернути з кошику, коли вона зайшла туди, то помітила фото оголених жінок. Вона копіювала їх назву і повернула на місце, а потім в пошуку ввела ту назву і відшукала папку де вони знаходяться. Та папка була добре захована, воно і не дивно, адже то було приховане життя і прихована реальність її чоловіка. 

В ній було все що лише забажаєш і навіть ціла папка присвячена його колишній, в якій були її фото і відео які вона робила для нього, звісно вони були вульгарними і еротичними. А ще ціла купа фото самих різних жінок і порнографії і на сам кінець він знаходив у соцмережах і зберігав фото її знайомих дівчат і подруг не самих пристойних звісно. 

  Їй страшно було подумати для чого йому ці всі фото, її серце обливалося кров’ю від побаченого а саме головне у її голові склався той пазл якого не вистачало. Ці фото і вбили її до кінця, серце і душа просто розірвалися навпіл. 

  Вона б побігла, втекла від нього, та куди? Назад до батьків, які її спекалися і були щасливі від того, ні разу не запитавши як у них відношення і взагалі чи щаслива вона? А щоб знімати якесь житло у Ксенії не було коштів, адже вона не працювала, подруг у неї так і не було в цьому чужому місті і іти не було куди і розказати про все не було кому. 

  Вона була самотньою на ввесь білий світ і нікому не потрібною, саме в цю мить вона відчула яка вона самотня і яка вона жалюгідна її життя втратило будь яке значення і вагу, вона хотіла кричати до самого неба і ту біль нікому було потушити. 

  Сотні, мільйони запитань розривали її серце: чому, за що, що я такого зробила, чим я таке заслужила? Єдиний варіант який у неї залишався - це був Господь, вона прийшла до Нього, закрившись у кімнаті і просто кричала в подушку аби ніхто не почув, від болю і від безвиході в якій вона була, самотня і нікому не потрібна, вона бачила своє жахливе положення і нічого не могла вдіяти. Ксенія лише молилася, багато говорила до Бога і намагалася почути Його тихий голос але для цього потрібно було заспокоїти свої почуття, та вона дуже голосно ненавиділа свого чоловіка всім серцем, саме тому і почути Бога вона не зуміла.

   Ксенія прагнула знайти вихід, та замість того щоб почути що хоче від неї Господь, вона просто вимагала від Нього пояснень, це обернулося для неї великою образою на ввесь білий світ. Ця біль і образа розривали її серце і винним вона вважала в першу чергу Бога, за те що Він послав такого чоловіка в її життя. 

  Ксенія почала зневажати себе і звичайно чоловіка, вона теж розуміла що в цьому є і її вина, адже це саме вона вимолила Олега для себе. Життя перетворилося в повний ад, Ксенія ніколи не говорила з Олегом на цю тему, вони взагалі мало спілкувалися, лише про самі побутові речі і то у двох словах. 

  Вони обоє ненавиділи один одного і ту ситуацію у якій вони опинилися, вони не могли розлучитися бо цього не дозволяло їхнє віросповідання, та більше їм було соромно від того що скажуть люди і шкода батьків та їх реакції оскільки у них розлучення були взагалі не прийнятими. Через купу своїх негативних емоцій, Ксенії все стало настільки байдужим, що вона просто хотіла допекти своєму чоловікові і причинити йому таку ж сильну біль як і він її. 

  Скажімо це не було її головною ціллю і метою життя але вона завжди про це пам’ятала десь там в глибині душі. Вона не думала про інших чоловіків ніколи, але одного разу подруга по коледжу розповіла їй як сильно один, досить красивий і успішний хлопець зацікавлений нею. Мимоволі Ксенія почала його помічати серед усіх інших і він помітивши це зробив свій перший крок, запросив її провести час разом після пар і Ксенія довго не вагаючись погодилася. Вона не розуміла навіщо це робить, просто хотіла розвіятися, відчути себе знову потрібною і важливою, відчути себе жінкою.

 Поступово Ксенія почала спілкуватися з цим молодим, приємним і красивим юнаком Владом. Він дуже гарно з нею обходився, він був досить вихованим і аристократичним, не робив поспішних дій, не чіплявся і не домагався її, просто гарно проводив з нею час. Нарешті Ксенія була поряд з тим хто не кричав, не зневажав, не обзивав, не грубіянив, не принижував, не робив боляче, вона була з тим з ким приємно було поряд, хто цінував її, вмів вислухати і був гарним співрозмовником, з тим кому було не байдуже до неї, їм було добре разом. 

  Якби не одне але або якби не справжня реальність її життя яка руйнувала все. Вдень на навчанні одна атмосфера а після навчання повне пекло яке проживала вона знову і знову. Від такого життя Ксенії було дуже погано, вона страшно схуднула, кожен день її почали хвилювати болі в серці, можна було лише уявити яка напруга була в кожному дні. 

Зранку вона була щасливою поряд з Владом ,а в другій половині дня вона змушена була завжди обманювати чоловіка, коли він запитував потрібно було щось придумувати щоб він нічого не запідозрив, про те що вона проводить час з іншим. Хоча їй було абсолютно все одно, але брехати багато все ж доводилося. І від атмосфери яка чекала її вдома було просто неможливо втекти чи забути чи просто адаптуватися. Бували моменти, коли чоловік ранком проїжджав біля її коледжу, а вона в цей час не пішла на пари а гуляла з Владом і потрібно було видумати щось космічне, чому вона не може вийти. 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше