Планета Таір

1

Одного теплого літнього вечора цвіли квіти, і їх запаморочливий запах ніжно огортав Бабу-Ягу. На галявинці, оточеній темним хвойним лісом, немов щільним непрохідним кільцем, стояла дерев'яна хатинка на курячих ніжках. Біля хатинки стояв накритий стіл з самоваром і медовими пряниками, а поруч була зручна лавка, вирізана з цілісного стовбура дуба. За столом пили чай Баба-Яга та її вірний друг - чорний кіт Василь. Бабі-Язі хоч і було років за триста, вона могла приймати будь-який вигляд. Іноді вона виглядала молодою дівчиною з довгою рудою косою і вороном на плечі, а іноді бачили її жінкою похилого віку з білим хаотичним волоссям і сивиною в скронях. Зараз Баба-Яга була вдягнена в синю лляну сорочку, довгу фіолетову спідницю і на плечі була накинута тепла в'язана хустка з козячої вовни, адже вечоріло вже. Злою вона не була, частіше шкідливою, буркотливою, але не злою і дуже цікавою. Хоч у неї і був напис на дерев'яній дошці, яка була прибита до кілочка з осики біля хатинки, що вона допомагає за гроші, і навіть розцінки були написані за меч - кладенець, за прокат чарівного клубка, але скоріше це було зроблено, щоб її не турбували. Незважаючи на її важкий і шкідливий характер, вона завжди приходила гарним людям на допомогу. Веселі світлячки літали над головою Баби Яги хоча і було досить видно, щоб розрізнити текст на сторінці книги. Баба Яга вирішила влаштуватися ґрунтовно. Сіла на колоду на галявинці і захопила з собою ліхтар, щоб дочитати до фіналу книгу - детектив "Смерть на лайнері "Острів Рай", яку приніс колись служивий. Служивий, збираючи гриби в своєму реальному світі, випадково попав в казкову країну, і потрапив на чаювання з пряниками в веселу компанію, яка складалась з веселого Лісовика, трохи сумної болотної Кікімори у зеленому, скептичної ельфійки і самої господині хатинки на курячих ніжках, де і познайомився з Бабою-Ягою та її чорним котом Василем. А так як Служивий був винахідливий, то він зрозумів, як можна відвідувати казкову країну і приходити в гості до Баби Яги на чай, щоб поговорити. Між ними виникла якась дружба, а в останній раз він навіть приніс різні книги зі свого світу. Згадавши служивого, вона почухала ніс і тільки розгорнула книгу "Смерть на лайнері" Острів Рай" в передчутті чогось цікавого, як раптом відкрився якийсь незвичний червоний портал біля її хатинки і звідти випав хлопець схожий на військового, тільки в дивних обладунках. За червоним невідомим лячним порталом була видна якась дивна цивілізація, і спалахували вибухи, і розліталися шматки будівель, а потім портал несподівано закрився.

 

 

Хлопець лежав без свідомості і Баба-Яга почала його розглядати. Довго дивилася на хлопця, на його одяг. На голові у нього був невідомий головний убір схожий на шапку, але твердий. Баба-Яга вирішила перевірити і постукала по шапці - звучить глухо. Помацала одяг - одяг увесь жорсткий, а всередині ніби сталь або якийсь невідомий метал, а в металі іноді зустрічалися діри або він був сильно пошкоджений. На ногах у хлопця було дивне взуття, начебто броньоване та з шипами. Скориставшись непритомністю невідомого, вона полізла до його кишені і знайшла дивну зоряну карту міжгалактичної системи "Зета".

 

"Мені тільки інопланетянина тут не вистачало. І як він тільки міг сюди потрапити?" - подумала вона. Немов відповідаючи на її німе запитання, хлопець прийшов до тями і нервово запитав: "Який зараз рік? Де я? Які координати?" Потім, озирнувшись навколо, він підняв голову і уточнив: "Це Таір?". А потім знову впав без пам'яті на землю.

 

Баба-Яга сумно подивилася на нього, поохала і подумала: "У що я "вляпалася" на цей раз? Живу начебто тихо, спокійно, нікого не чіпаю, далеко від них всіх". Однак її здолала цікавість і вона почала знімати з нього дивний одяг, щоб дізнатися від чого дорослий хлопець або чоловік непритомніє. Після огляду вона сіла та нервово закурила, але ж вона давно кинула палити, стара погана звичка, а рука сама потягнулася до сигарети. У хлопця був майже повністю роздроблений ззаду череп, руки обпалені до жахливого стану, а ноги від колін до стоп поламані в декількох місцях, замість кістки були тільки дрібні осколки. З його спиною вона ще не сильно розбиралася, але побили чоловіка міцно. Взявши себе в руки, вона дістала лікувальні трави і настоянки. Потім поставила закипати мідний чан з водою на вогонь і кинула потрібні трави, вимовляючи заклинання, помішуючи дерев'яною палицею вариво. З чана пішло марево, на зразок диму, а потім набуло зелений відтінок. Баба-Яга вилила на хлопця це магічне лікувальне варево, а потім влила в його рот кілька крапель чарівного зілля. Той поступово прийшов до тями, але злегка стогнав, ледве стримуючи себе, що й не дивно, від стількох ран. Він прошепотів: "Пити". І вона дала йому попити лікувального чаю зі свого самовара. Рани були важкими і в один мить не гоїлися, адже захворіти легко, а ось одужати ... Баба-Яга задумалася, чим би його вилікувати швидше. Після довгих пошуків знайшла у себе бутель з живою водою, відлила трохи рідини в чашу, а потім вилила цю воду на чисте простирадло, яке порвала на смужки і обмотала ними пораненого, а то ще помре бідолаха. Пошкодження і рани почали зникати, і він став як новий, навіть краще, навіть старі шрами зникли. Тільки величезна втома на нього накотилася.

 

- Як тебе звуть мандрівник? - запитала Баба-Яга.

 

- Альберт. Я з планети Таір, - відповів той і несподівано заснув видужуючим сном.

 

Баба-Яга зиркнула на нього, а потім вирішила дізнатися, кого вона знову рятує. Молодий чоловік був темноволосим, ​​високим з карими гарними очима. По м'язам було видно, що той сильний і швидше за все військовий. На богатирів місцевих і воїнів схожий не був, може, чимось служивого нагадував, та тільки інший був, а в чому, так відразу і не скажеш.



Крися

Відредаговано: 01.06.2020

Додати в бібліотеку


Поскаржитись