Померлі теж помиляються

Пробудження

- Ох, ти прокинулась, доню! Як ти нас всіх налякала! – Марта побачила стурбоване мамине обличчя. - Заходжу зранку будити тебе до школи, а в тебе жар, марення. Ти добу не приходила до тями!

- Де я?

Дівчина в лікарні. Вона лежить в ліжку і розуміє, що проспала цілу добу. І що може спати тепер стільки, скільки захоче, без страху, без примар. Повернулося звичайне людське життя.

- З Діаною все гаразд?  - схвильовано запитала Марта.

- Так , усе добре, - лагідно відповіла мама. – Вона народила хлопчика сьогодні вранці .

- Привіт! – до кімнати забігли Луна, Андрій з Тарасом та Валя. – Твоя мама сказала, що ти прокинулась.

- Ну ти й відіспалась! За весь тиждень!

- Налякала нас!

Підлітки погомоніли деякий час і розійшлись. З Мартою залишився тільки Тарас. Він все ще тримав в руках букет хризантем.

- Давай, якщо в тебе знов заведеться якийсь злидень, ти мені про це обов’язково розповіси, - сказала дівчина.

- І ви з дівчатами розберетеся з ним по вашому, по дівчачому, з пентаграмами та закляттями? А чи це не занадто жорстоко щодо злидня? – пожартував хлопець. Він поклав букет на столик біля ліжка, прибрав прядку волосся з її обличчя.

- Одужуй. Хочу тобі показати ще декілька цікавих місць для прогулянок, окрім кладовищ. – усміхнувся юнак і тихо вийшов.



Sonnyk

Відредаговано: 12.07.2019

Додати в бібліотеку


Поскаржитись