Глава 7.

СОЛОМІЯ.
Понеділок, я його так не люблю тому, що важко після відпочинку і гарних вихідних входити знову в ритм праці. Вихідні я провела добре, в суботу прибирала в хаті,а батьки були знову ж на роботі, а після погуляла трохи з Дашею і Тимофієм.. В неділю я знову бавилася з братиком, а мама готувала їсти.Після цього тато поїхав в магазин накупляв усіляких смаколиків і ми цілою сім'єю дивилися комедійний фільм.А потім грали в настільні ігри.У нас є традиція кожної неділі незважаючи які у кого були проблеми,справи,ввечері ми обов'язково мали зібратися разом. Вернемося до сьогодні.
Я ледь встала і пішла в ванну вмиватися і в душ, після цього я почала вдягатися, сьогоднішній мій прикид був доволі смутним і я б навіть сказала зачорний: чорні джинси, чорна товстовка і чорна джинсова курточка. Зібравшись я одягнула Тіму, і так як батьки поїхали на роботу раніше то я знову мала завести Тіму в садочок. Коли ми прийшлия почала швиденько переодягати Тимофія і зайшов Даня з Максом і Анею. 
-Привіт-відразу привітався Даня як побачив мене. 
-Привітик-привіталася Аня помахавши ручкою до свого друга, а він їй у відповідь.
-Не крутись.-Сказала я до брата.
Він тільки угукнув.
-Привіт-привіталася я їм у відповідь.
Макс тільки подивився на мене похмурим погляд і просто кивну склавши руки на грудях. Я далі переодягала Тіму,а Аня сказала,що уже сама вміє.
-В тебе ножки посварилися.-Сказала я.
-Як це?І,що тепер робити?
-Переодягни тапочки і вони помиряться.
Після цього Аня і Тіма пішли до своєї групи весело про щось говорячи. 
-Ти зараз до школи? - запитав Даня. - Ну так...- не впевнено відповіла бо не розуміла що він від мене хоче. 
- Так ідемо разом, ми ж теж- сказав Даня на,що Макс хмикнув і не чекаючи нас пішов. 
- Ти не зважай на нього, останнім часом він трохи приторможений.І цей вибач його за вчорашнє-Сказав Даня. 
-Проїхали. Макс пропав з поля зору і ми його не бачили дорогою до школи. Коли ми прийшли в клас то побачили,що він про щось говорить з Дашою. Ми до них підійшли.
-Привіт-сказала я до Даши. Даша обернулася, а потім зістрибнувши з стільця кинулася мені на шию. - Привітик а- сказала вона, а засміялася. - Ай.Боляче.Що щ тобою сьогодні таке?Вже щось нанюзалась зранку?
-Ти дура?! Нічого я не нюхала.Просто день такий чудовий.- сказала вона посміхнувшись.
- Сідай давай же- і вказала на місце біля себе. Мені здається що ми стаємо бути не просто однокласницями.Можливо подругами.Хоча може це мені просто здається?!
Я сіла на місце і продзвенів дзвінок. - Щось сьогодні я задовго була в садочку- подумала. Вчительки ще не було.
- До речі вии знали, що до нас перейшов новенький? - запитала Даша до нас.
- Ні, а хто він?-запитала я.
- Та я про нього ще нічого не знаю, знаю що тільки хлопець і,що з іншого міста. 
- Ну молодец, що хоть це знаєш- сказав Даня сміючись.В клас зайшла вчителька з геометрії і хлопець який ,мабуть, і був тим самим новеньким.
- А він таки нічого- сказала Даша і розплилася в усмішці, я штовхнула її в плече і вирішила підколоти.
- Ой тільки дивися не подавився слиною а то якось дивно якось буде.Коли запитають чого вона померла.І тут відповідь: Захлинулася слюньою. 
-Ой ой.Дуде смішно.
- Діти увага, до нас в клас перейшов новий учень Абрамчук Нікита. Прошу Нікит розкажи про себе.- сказала вчителька.- Ну мене звати Нік.Я переїхав до вас з Харкова, і надіюсь я ми подружимося- якось не охоче він відповів,а потім подивився на мене зацікавленим поглядом.
- Більш нічого не хочеш розказати?- запитала вчителька. 
- Ні,немає більш про що! Можна мені сісти? - Так, сідай на вільне місце. Так розпочнемо урок- відповіла вчителька Він направився в мою сторону і дивився мені в очі а потім сів перед нами
- Він на тебе запав- почула я голос Даши біля самого вуха і піскокнула на місці. 
- Ти чого лякаєш? І взагалі звідки ти це взяла?
-По перше, Я нікого не лякаю,а по друге просто говорю тобі факти. 
- Ти говориш не факти а якусь маячню! - -Не бубни вже ти! 
- Даша,Соломія я вам не заважаю- сказала вчителька і злобно подивилася на нас. 
- Вибачте. 
Урок пройшов в спокої що перший що й другий. Ми з Данею розмовляли про урокі, Нікита більш не дивився на мене.Він познайомився з моїм однокласником.Але на уроках вони не розмовляли.А на перерві він те творив всякої фігні як інші. Коли настала перерва після другого уроку ми пішли з Дашею в їдальню. Я взяла суп і зелений чай,а Даша картопляне пюре з котлетою і какао. Ми побачили,що за одним з столиків нам махає Даня, біля нього сидить Макс.
- Ходімо до них? - запропонувала Даша. - Пішли. Ми підійшли і сіли до хлопців. - Як вам новенький- запитав Даня
. -Ну мені і ніби класний але якийсь тихий і віддалений- виклала свою думку Даша.
- А тобі Соль- запитав Макс і прискіпливо подивився, на що я дуже здивувалася.
- Ну те що він тихий то правда, але поки,що думка про нього у мене не склалася.Потрібно з ним познайомитись. Ми сиділи і їли мовчки як тут до нас підійшов Нікита. - Можна до вас сісти?- запитав.
- Звісно сідай- привітно відповіла йому Даша, а мене легко штовхнула локтем в живіт. Мабуть натякаючи на те що он твій сужаний ряжаний! Він сів. 
-Я Нік,а ви?- запитав. - Мене Даня. -Мене Даша. 
- Соля- сказала я усміхнувшись.
-Макс- пробубонів. 
- А чому ти переїхав, якщо не секрет- запитала в Ніка Даша. - Вона така любупитана.-Подумала.
-Не секрет, просто в батька тут знайшлася вигідніша вакансія на роботу ось ми і переїхали. 
-Ясно.
-Ну добре ми вже підемо бо ще треба до уроку підготуватися- сказала Даша і показала мені жестом щоб ми вже маємо йти. Всі наступні уроки пройшли спокійно, коли я виходила зі школи з Дашою то нас догнав Нікіта.
- Можна не надовго вкрасти твою подругу? - звернувся він до Даші.
- Ну звісно, тільки не надовго- і посміхнулася як лисиця от зуб даю вже собі якусь там в голові картину вимальовує. Ми з Ніком відійшли і він почав.
- Ти вільна зараз після уроків, може підемо прогуляємося? 
- Вибач я маю за братом дивитися і до ДПА готуватися може в інший раз?
- Так добре, ну тоді до завтра.Бувай.
- Пака!- сказала і пішла назад до Даші. - -І що? - відразу запитала вона.Про,що ви говорили? - невгамовувалася вона. - Та так запитав чи я вільна сьогодні, щоб піти прогулятися?
- ООО, а ти що? 
-В сенсі? 
- Ну Соль не тупи, що ти йому відповіла? - Відповіла що маю дивитися за братом і готуватись до ДПА. 
-Але ти зануда.Так і не з ким не познайомилася.
Ми попрощалися. Потім я забрала Тіма з садочка,а Аня ще чекала на брата. Коли ми прийшли додому то ми братом і я йому включила мультики а сама пішла вчити уроки. Коли все було зроблено я вклала Тіму спати,бо була вже темна ніч і сама втомилася за день тому прийняла ванні процедури і поринула в світ Морфея де всі мрії здійснюються.