Протилежні світи

ВАРТОВИЙ СНІВ

Участь у грі "Мініатюра 55 слів". Кожна глава містить 55 слів. Поетична проза.

Усі права застережені. Жодна частина цієї публікації не може бути перекладена, відтворена або передана в будь-якому вигляді  без письмової згоди автора.

І

Вона зупинилася на роздоріжжі. Порослі бур’яном і травою стежини видавалися нетоптаними, майже непрохідними ось уже як кільканадцять днів. Років? Віків? Час одвічно швидкоплинний, але не для неї зовсім — він не торкнувся цих стежин. Він провів їх до самих вершин, туди, де осяяні сонцем, оповиті вітрами, стояли найвищі, найміцніші брами, невпинно чекаючи на повернення вартових снів.

 

ІІ

Вона зупинилася на сходах. По той бік гір простягалося кришталеве море, виблискуючи віддзеркаленням світил. У ньому завжди купалися вартові снів. Вона скинула сукню — тонке мереживо впало під ноги, ковзнуло донизу, до трави, подалі від сходів, піднялося вітром і зникло у пітьмі. Нічого, будуть інші — зі стрічкою у рукаві. Та ночі холодні, як ті лазурні води.

 

ІІІ

Так, по той бік брами синє море. Його глибокі, мирні, цілющі води живили її — знесилену і стомлену після стількох дальніх доріг. Скупатися — і знов у світ. І ніч у ніч нести невтомно свою варту, а на світанку серед замріяних зірок зустріти сонце. І цього разу вона обов’язково скаже, як довго довелось чекати на його тепло.



Оксана Кириченко (Aillin Ai)

Відредаговано: 21.12.2020

Додати в бібліотеку


Поскаржитись