Після дзвінка

23. Знайди впевненість!

 "Трагедія полягає в тому, що так багато людей шукають упевненості в собі і самоповаги скрізь, але не всередині себе, і тому вони зазнають невдачі у своїх пошуках."
Натаніель Бранден

 



19.07.2015

Чи любиш ти себе? Ніколи раніше не думала над таким дивакуватим питанням. А варто. Виявляється, далеко не кожен вміє себе любити. Сприймати таким, яким ти є. Пускати попри вуха певні еталони краси, і моди. Робити вибір самостійно, а не навіяний суспільством. Це звучить просто, та на практиці більшість, нехай несвідомо, робимо схожі помилки. Десь надаємо перевагу тим речам, що популярні, а не тим, котрі нам приглянулися.

Знаєш, мені не легко прийняти той факт, що моє обличчя назавжди прикрашатиме шрам. Але, як не дивно, та це теж навіяно соціумом. Чому повинна відчувати дискомфорт через таку дрібницю? Чому дивитися у дзеркало приносить стільки негативу? Мій психолог права, я надто прив'язана до думки свого оточення. Моя слабість у тому, що хочу всім подобатися. А це надто дитяче і наївне бажання, яке є нереальним. Якщо до цієї ситуації я не любила себе, то зараз ще важче до цього дійти. Проте, певні прориви вже вимальовуються. Кожного дня мій лікар просив дивитися у дзеркало та посміхатися собі. Спершу це було дивно і зовсім не хотілося цього робити. Однак, з часом увійшло у звичку. Такий собі ритуал вранці. З кожним новим днем ставало все простіше. Я посміхалася своєму віддзеркаленню! Байдуже що там думатимуть інші, але навчуся любити себе такою!

 

29.07.2015

Дні минали так повільно, що не витримала і знову записалася на секцію боксу! Звісно, мовний бар'єр заважає. Проте, бокс - мова кулаків. Моя внутрішня впевненість знову відновлювалася. Новий тренер була жінкою. Такою сильною, харизматичною, але доброю пані. Група маленька, всього семеро бійців. Однак там тренувалася ще одна дівчинка, моя однолітка. Ми одразу знайшли спільну мову. (Хоча це більше мова жестів та ламаний англійський) Я займалася двічі на тиждень, але решту часу сумувала. Батьки помітили це, тому запропонували записатися ще кудись. Довго обирати не стала. Поруч з квартирою був гурток акторської майстерності. Таким чином стала ще й акторкою! Досі повірити не можу, що наважилася на таке! Отож, тепер я з нетерпінням чекала години від одного тренування, то іншого!

- Що ж, - зняла окуляри Інна Вікторівна - мій психолог, - це наш останній сеанс. Як почуваєшся?

- Чесно? Буду сумувати за вами, коли повернуся на Батьківщину. Ви мені дуже допомогли.

- Ох! - посміхнулася. - Припини. Ти сама собі допомогла. Лікар не може повернути до життя того, хто вже не хоче жити. А ти всього лише заплуталася у собі, своїх страхах та новому віддзеркаленню.

- Ви так думаєте?

- Переконана. Це ж моя робота. Бажає чаю?

- Не відмовлюся.

- То що відчуваєш перед поверненням додому? - піднялася, щоб увімкнути чайник.

- Знаєте, я намагаюся про це не думати. Відчуваю...Хммм... Трепет?.. Мабуть, так. Трепет!

- Кого хочеш побачити першим?

- Свою подругу Ірку! - одразу випалила. - А потім друга Березницького. - трохи скромніше продовжила. - Однокласників і всіх решту зустріну вже у школі.

- Кого б ти не хотіла бачити?

- Того, хто порізав мені обличчя.

- Якщо побачиш, як вчиниш?

- Не знаю... Я можу натовкти йому пику, або зробити вигляд, наче його не існує. Але як саме вчиню - не впевнена.

- Це нормально, Таїро. Головне що щира зі собою. Люди, котрі брешуть самі собі, лише збільшують хаос довкола та заплутуються у власних почуттях. Розумієш?

- Інно Вікторівно, як краще вчинити зі своїм кривдником, коли його побачу?

- Наші бажання з правильністю рішень, рідко збігаються. Твоє бажання покарати, виправдане. Але правильним буде не чіпати його фізично. Та вибір за тобою.

- Це доволі важко... Залишатися світлою людиною.

- Звісно, зла довкола вдосталь. Однак, не забувай що і добра теж. Наш світ є різнобарвний, і від самих нас залежить, скільки кольорів там побачимо.

- Навіть не знаю. Я можу погодитися, що у всьому є своя причина. Ось, проблематичні діти, скоріш за все мають проблеми у сім'ї, через що намагаються викинути весь негатив на інших.

- Звідки такі думки? - поставила переді мною чашку чаю та сіла в крісло.

- Мабуть, з власного досвіду. У мене однокласниця така.

- Як цікаво. Ви з нею дружите?

- Не зовсім. Проте, відносини покращилися. Завдяки їй зрозуміла, що на все у світі є причина. Люди не народжуються злодіями, кривдниками, чи вбивцями. А на кожну подію знайдеться кілька поглядів, і, щоб прийняти якесь рішення варто дивитися на неї під різними кутами.

- Якщо розумієш це у такому юному віці, то мені не лячно за твоє майбутнє.

- Ха-ха! - тихесенько засміялася. - Ви справді так вважаєте?

- Угу. - кивнула головою. - Бажаю всього найкращого. Якщо потрібно буде з кимось поговорити, номер маєш. Я завжди вислухаю.

Ми допили чай, обійнялися на прощання, перекинулися теплими словами та мій останній сеанс закінчився. Ця пані дійсно допомогла мені. Хто б міг подумати, що буває так тяжко самотужки розкласти по полицях власні почуття. Це не тільки тяготить, але й заганяє в депресію. Варто лише розібратися у собі, як хаос зникає, а на його місце приходить спокій...

 

13.08.2015

Повернення! Скільки емоцій вирує у цей момент, ти не уявляєш! Пишу тобі, бо добряче нервую. Дорога доволі довга, а вільного часу хоч відбирай. Через це й тремтіння на кінчиках пальців. Цікаво, як всі мої однолітки змінилися за цей час. Ми пів року не бачилися, як не крути. Ось, я наприклад, підросла. Мій ріс зараз 170! Та й тіло струнке, спортивне, все ж постійні тренування дають свої плоди. Ірка казала, що хотіла пофарбувати волосся. Але чи пофарбувала, чи ні, не знаю. Ми домовилися зустрітися одразу на наступний день після мого приїзду. Чекаю з нетерпіння!

Якщо вдасться, то і з Березницького хочу побачити. Наше спілкування обірвалося ще тоді, як приходив мене провідати додому після інциденту. Не те щоб втратила його контакти, просто не писала і не дзвонила... Як і він... Але це не має значення! Налагодити відносини не є важкою справою. Сподіваюся, хлопець припинив відчувати провину переді мною. Інакше, доведеться і йому душу лікувати...
 



Буяна Іррай

Відредаговано: 31.03.2020

Додати в бібліотеку


Поскаржитись