П'ятниця 13

Зникнення. Жінка-детектив

У червні у котеджному містечку «Хутір» було спекотно та затишно. Містечко "Хутір" мало високий рекреаційний потенціал, оскільки усі ділянки були частково покриті хвойним лісом та поруч був каскад озер. 

Теплий вечір першого місяця літа дарував прохолоду. Тетяна саджала квіти на своїй ділянці біля свого привабливого котеджу та була дуже задоволена процесом та барвами квітів.

Затишний будинок був гармонійним, він наче говорив, що господарі вважають, що мій будинок – моя фортеця. Яка б ні була непогода за вікном, у будинку завжди буде спокійно та комфортно.

Поруч з нею сиділа такса Лілея. Такса Лілея чекала доки господарка закінчить свої справи, а потім нагодує чимось смачненьким. Тетяна була тендітна, їй було 25 років та вона мала коротке русяве волосся та розкішні блакитні очі. У цьому котеджі жили вони утрьох: Тетяна, її чоловік Михайло та улюблениця усієї сім'ї такса Лілея. Чоловік зараз працював на фірмі та заробляв гроші, щоб забезпечити гарне життя у котеджному містечку "Хутір". Мешканці цього "Хутору" знали один одного, якщо не як звати, то в обличчя. Тетяна з чарівним настроєм дивилась на королівські темно-червоні пеларгонії з білою тоненькою смужкою. Хтось зайшов на подвір’я через калитку. Тетяна обернулась  та побачила Олену. Олена була привабливою білявкою з довгим волоссям та великими карими очима. Іноді Тетяні здавалось, що Олена має такий вигляд, що вона тільки від стиліста чи перукаря. Зелена сукня зі світлими смужками дуже лічила Олені.

Тетяна відірвалась від процесу посадки квітів та радісно сказала:

- Привіт, Олено! Як справи? Ти що забула, що сьогодні п’ятниця? Я тебе чекала, як завжди у нашому улюбленому кафе. Сьогодні я смачно поласувала тістечком з тертим шоколадом, яке мені спеціально підігріли у мікрохвильовій печі, щоб було м’якеньким, та випила файну запашну філіжанку кави.  Чому ти не приїхала скуштувати смаколики? Я тебе дзвонила, але ти не брала слухавку. Айфон в тебе працює? Щось ти сумна. Щось трапилось?

 

Олена підішла ближче та зацікавлено запитала:

- Все саджаєш? Де ти їх знайшла? Я гадаю, що краще було б замовити садівника, він тебе б зробив гарну композицію. Я можу свого дати.

- У тебе гарна альпійська гірка, - погодилась Тетяна.

Альпійська гірка на ділянці Олени була гармонійною і прикрашала її сад, густі зарості різних низькорослих квітів та рослин огинали камені, які були укладені по периметру, повторювали кам'яний рельєф та частково звисали на валуни. Це виглядало неповторно, особливо у період цвітіння, квіти та рослини перетворювались на пухнастий килимок.

– Мені вона дуже подобається. Я хочу сама зробити каскад з квітів. Тут будуть рости великі червоні канни, тут червоні та рожеві королівські пеларгонії, вони трохи нижче, а ось тут буде цвісти портулак. Дивись, це красива канна 'President' дуже висока із зеленим листям та великими яскравими темно-червоними квітками. Мені здається це буде чудово! Я замовила квіти через Інтернет, а зараз мені доставили саджанці. Швидко можна побачити вже самі квіти цих саджанців. Так чому ти не приїхала? Щось лямурне-тужурне?

- Який коханець? В мене є чоловік Стас.

Олена була якась стурбована, вона подивилась на крісло-гойдалку зі світлого ротангу, яке стояло поруч. Там лежала відкрита книга детектив про Шерлока Холмса, яку читала Тетяна. Тетяна завжди полюбляла читати детективні історії, бо, мабуть, сама тайно мріяла, що це вона веде дуже складну справу та знаходить вбивцю чи загублену прикрасу. Олена щось для себе вирішила та промовила:

- Тетяно, допоможи! В мене проблема! Стас зник.

 

Чоловік Тетяни Михайло добре заробляв та пропонував Тетяні не працювати, але Тетяні було нудно сидіти цілий день вдома, тому вона працювала офісним працівником. Її подрузі Олені навпаки подобалось життя у золотій клітці. Олена не працювала, займалась своєю вродою, ходила на спорт. Її чоловік Стас мав можливість це їй забезпечити. Іноді Олена та Тетяна ходили разом до кафе чи одна до одної на чай, щоб поспілкуватися, бо вони жили в одному котеджному містечку,  але через два будинки.

- Як зник? Можливо, він поїхав у відрядження, а тобі позабував розповісти? Чи якісь в нього діла, він же гроші заробляє, - промовила Тетяна.

- Та яке відрядження! Його чорний джип Mitsubishi PAJERO стоїть на нашому майданчику. Я приїхала додому після Спа процедур, а ворота відкриті, а його у будинку немає. Я дзвонила, а він слухавку не бере. Дзвонила Стасу на роботу, на його фірму, а там секретарка відповіла, що бос ще давно поїхав додому. Тетяно, пішли зі мною, подивимось!

- Гаразд, трохи почекай. Мені ще трохи залишилось, - промовила ввічливо Тетяна.

Коли Тетяна посадила усі квіти, потім прикрила металеву хвіртку до свого будинку та з таксою Лілею пішли за Оленою. Олена Бурейко легко ступала на своїх підборах та вони швидко прийшли до котеджу Олени. Тетяна трохи здивувалась та було чому. Сім’я Бурейко мала великий будинок з високим цегляним парканом з відкатними суцільнометалевими воротами з накладними кованими елементами, який завжди був зачинений. У Бурейко, навіть, працював охоронець, який також  був у них садівником. Ворота зараз були відчинені. Тетяна заглянула у будиночок охоронця, там його не було.

- Дивно усе це, - лише промовила Тетяна.

- Там Стаса автомобіль стоїть. Дивись, - мовила Олена.



Крися

Відредаговано: 29.08.2019

Додати в бібліотеку


Поскаржитись