12(UA/RU)

Багато вас

Багато вас!

Й усіх кохаю,

Не перший раз,

Але так нічого й не знаю…

До чого тут любов?

До чого почуття?

Якщо я знов

Ненавиджу життя…

До чого тут природа?

До чого тут поля?

Якщо твоя врода

Мене убива…

До чого тут усе?

До чого мені час?

Якщо він пройде

І більш не буде нас…

***

Ніч — це чистих мрій порив

Без грому і без злив…

Це там де в снах,

Не видно страх…

***

Я знаю, тяжко на душі…

І не лише мені…

Але самі ми винні в тому…

І розмова наша уже не змінить втому…

***

Без сліз не обійтись

У світлі темному щоночі…

І у собі мені вже не знайтись -

Згубили твої очі…

І та посмішка, що вразила мене…

І ті слова болючі…

Та все пройде

І темнота гнітюча…

Спасибі хочу лиш сказати,

За все, за те, що ти була,

Але любов пройшла.

***

Може я не кохав,

Може я не кохаю,

Може нічого не знав,

Те що нині знаю…

Не знаю

Я сам не знаю чого хочу,

Та знаю, що не те роблю…

Не розумію душу я жіночу…

Не знаю сам, куди я йду…

І знаю сам, що таке біль,

Але тяжка спокуси сила…

І все мов сіль,

Що серце убивала…

***

Важко любити, важко втрачати,

Та найважче у світі — когось покидати…

Коли йдеш і думаєш, як статись могло?

Коли ти не знаєш вибрати кого…

Коли надворі весна,

А на серці лід — сувора зима…

Та врешті проходять такі почуття,

І лиш думка лишиться: „яка я свиня”...

Вибач

Ти вибачай, та я не знаю

Вірити, чи ні…

Я не люблю, чи може не кохаю,

Мабуть однаково мені…

***

Це стан душі -

Мабуть весна…

Думки усі

Кричать: “Ура!”

***

Спокойной ночи я желаю,

Но сам я не могу уснуть…

Ведь за тобою я скучаю,

И жар любви хочу в костер раздуть…

***

Я не слушаю — читаю…

Очень очень я скучаю…

Ведь не могу я без тебя,

Киска милая моя…

***

Тече кров і серце болить…

Не врятує любов, бо прагне згубить...