Розкриття карт

Вже знайомий мені клуб, вирував та світився серед нічного міста. Ми одразу сівши за столик, замовили собі фруктів та напоїв. Знайомий бармен-красуньчик в робочій формі готував якійсь дівчині напій. Коли ми з Надією підійшли до нього, цей високий брюнет, усміхнувшись, мовив:

- Привіт, красунька, тобі знову "Криваву Мері"?- Чортяка, він, що, запам'ятав мене? Як же мені стало соромно, Надя, нічого не зрозумівши, спрямувала свій погляд на мене.

- Та ні дякую, то ти мене запам'ятав?- Відказала я, сама не зрозумівши, коли ми з ним перейшли на "ти".

- І твого друга теж. Я тут багатьох знаю. То чого бажаєте?

-Два "Мохіто".- Втрутилась у розмову Надя. Макс з Ірою танцювали, а Саша і Тімка розмовляли. 

Того вечора я перетанцювала зі всіма. Драйвова музика, знайомі мені пісні не відпускали моє тіло. В цей день я хотіла досхочу погуляти, адже розуміла, що ближчим часом таких моментів не буде. Та й коли, як не сьогодні, у день народження?

Залунала повільна музика, Саша підійшов до мене і запросив на повільний танець. Обійнявши мою талію, ми почали шепотітись. Я поклала йому руки на плечі, на мить уявивши, як збоку виглядає ця картина. Чи хтось помітить?

- Гарна сукня. Саме для такого вечора. Тіло ще не болить танцювати?- Дійсно, втома трохи відчувалась, та я на ню не зважала.

- Ну з тобою можу цілий вечір танцювати. 

- Ну, тебе ніхто за язик не тягнув...- Усміхнувся він.- То як, готова до кульмінації вечора? Цілувалась з кимось? Тренувалась вже на помідорах?

- Ні, блін, на бананах!- Дорікнула я, та побачивши погляд Сашка, який звів ліву брову вгору, відказала:

- Збочинцю, ти про що подумав?!

- Ну тут про різне можна подумати. Але, все ж тренувалась? 

-Та яка різниця, хочеш протестувати? Доречі, мені стало цікаво: коли ми з тобою були тоді вперше на пляжі, я вирішила тобі довіритись і розповіла, що ми колись з Максом зустрічались. А сам Макс, отже, вам з Тімкою також усе розповів, якщо на таких умовах ви заклали спір, так? Мені цікаво, чому це він вирішив усе Ірі розповісти, адже вона може і приревнувати та й взагалі, знаючи її характер... Що ж такого з ним сталось?- Розмірковувала я.

- Ну не знаю, можливо страх втратив?

- Скоріш за все. На нас саме він витріщається.- Буркнула я, запримітивши за плечем Саші погляд Макса. Він ніби чогось очікував.- Не повертай голови. Коли ж розпочнеш цей цирк?

- Я гадаю, що краще тобі розпочати. Адже у всіх наших випадках я розпочинав. Коли пісня закінчиться, поцілуєш мене. Якщо звісно хочеш, аби Макс не розповів Ірі про те, що ти з Максом колись мутили.

- Шантажист бісів, ми так не домовлялись! Якби ж не Макс! - Буркнула я. Саша попросив, аби я не ображалась, адже все повинно бути у розплаті. Коли закінчилась музика, Саша мені підморгнув і я зрозуміла, що пора. Та як це зробити? Тоді я мабуть вся почервоніла та мусила це зробити. Саша пригорнувся до мене і я, огорнувши його, притулилась губами. Все виявилось дуже просто і так ніжно. Я відчула знайомі вуста, ті ж руки, що підтримували мене. Здалось, що ми втягнулись в процес, з якого нас, як блискавкою, вивели слова: "Що це ви робите?"

Ми, відсахнувшись один від одного, побачили поруч Надю, що ледь не подавилась своїм напоєм. Як же ми її не помітили?!

- Ану швидко за мною!- Кивнула вона мені і швидким ходом пішла у сторону столика. Я перелякано озирнулась до Саши, що також був не менш розгублений, і побігла наздоганяти Надю.

- Та стій, зачекай!- Я шарпнула її за руку і вона обернувшись, просичала:

-А, що боїшся, що всім розповім про вас? Це ж треба мати сором - приховувати від кращих подруг те, що в тебе є хлопець!- Це сказавши, вона попрямувала до Іри. Ззаду я почула вигуки Макса до Саші і вони також пішли до нас. Як же я перелякалась! 

- Іро, тільки що я тут таке взнала! Виявляється, у нас є сіра мишка, я б сказала - криса. Загалом: Юля і Саша цілувались!

Тімка, сидівши за столом, ледь не подавився коньяком. Саша поглянув на мене, його вираз лиця вимовляв: "Тримайся, дорогенька, зараз нас тут будуть сватати!". Серед усіх протрималась кількасекундова пауза, та Макс, який вже був злегка "під мухою", вигукнув:

-Оу, то якщо вже ти, Сашка, виконав свою умову парі, але про це вже всі знають, отже я також свою виконаю! - Він підійшов до мене і обійняв за плече. "Макс, заткнись, прошу тебе!"- прошепотіла я йому.

- Дорога Ірусю, ти тільки не нервуйся, все одно ти б колись дізналась, тож вийшло так, що я і Юля зустрічались.

Бідна Ірина спочатку не розібрала цих слів, або просто не повірила. Потім в неї почалась легка істерика:

-І це ви при мені живій?!

-Це не те, що ти подумала, все було ще до вашого знайомства, ми давно просто друзі.

-А за яке парі казав Макс?- Перевела розмову замислена Надя. Довелось їм все розповісти про цей цирк. Я відчувала, що вечір потрохи псується, тож просто всіх розігнала, проказавши, що вже всеодно всі все знають. Мене лиш втримали слова Наді: "За Сашу все мені розповіси!" Угу, сповідалась Ірі, і чула її проповідь, тепер іще Наді каятись. І які у тебе можуть бути таємниці від цих професорів любовних наук. 

Від цих моментів правди мені стало душно - музика була загучною, на тансполі було тісно, за столом тобі спокою не давали. Я пригадувала шлях до вбиральні, аби вмитись. Ну чому цей прекрасний день щось таки мусило зіпсувати, і цією скотиною був п'яний Макс? Ну нічого, завтра я йому так помщуся - усю воду в кранах будинку перекрию, щоб він від сушняку здох! Від набридливих підборів мене боліли ноги, але я не подавала їм виду і хотіла дочекатись кінця вечірки. Та навіть не здогадувалась, яка картина мене чакала в залі.