Шабаш

розділ перший і останній

Темна ніч, без Місяця. І не видно, як по небу щось чорне і велике летить.  То не сова, не лилик - свиня по небу летить, на свині - простоволоса, гола жінка. За нею інша вершниця = на рогачі, третя - лаву осідлала. Юріїв день - велике свято, люди худобу на пашу виганяють, хлів святять, залізо від нечисті перед хатою кладуть, вовки з вовкулаками слухають, як та кому ту худобу їсточки, а відьми танцюють з ночі до ранку та й справами своїми хваляться. І хвостами - теж. У всіх хвостики видимі, кошлаті - чаклують вони на повну силу.

Багато народу на горі зібралося - і відьми, і мавки безспинні, кишками світять під місяцем, і дрібні потерчатка в білих мокрих сорочечках, і чорти, удягнені в пух і прах, хто в старому, хто в новому-міському вбранні, та тільки кожен кавалер кульгає. І жаби чорні підстрибують, до танцю готуються, і котиська жовтими очиськами світять. 

Відьми справами своїми хваляться одна перед одною:
- Я мачуху до пасинка приворожила, ой сміху було, як вони один до одного лізти почали, та при старому Коваленку в хаті. 
- А я нестоячку на молодого напустила, ось вночі здивується. 
- От ви молоді, вам тільки про блуд думати, я зате на картоплю такого гарнюсінького смугастого жука напустила. Не наш жук, аж з-за моря приплив. Так жер, душа радіє. 

Мавка сміється-заливається, вдалося їй у лісі того самого хлопця зустріти, в яр штовхнути, кістки жовті погризти, жовтим жиром наїсться, очі слизькі, м'які висмоктати. Сам хлопець винен - в ліс її покликав, мацав-цілував, дочекався, поки вона розімліла і задушив, тому що на другій повинен був одружитися. Встало тіло непоховане мавкою лісовою, голодною до людського м'яса.  
Потерчата скачуть, мавку в танок тягнуть - вона вміє, пожила на світі, а вони і дня не прожили, безіменні, нехрещені, небажані, втоплені матерями. Ну, матусю, тільки підійди до річки з білизною, тоді і побачимо, тільки булькне за тобою. А думала дівчина, що приховала ганьбу, і не бачив ніхто, як та дитина в воду полетіла. А хіба вона одна така? А через сім років стане потерча русалкою, якщо дівчинка або курявою-вихором, якщо хлопчик. Ось тоді і погуляють на повну силу, ще більше людей в могилу зведуть. Їх би перехрестити та назвати ім'ям людським, поки вони ще не виросли, та кому вони потрібні? 

А чорти тільки радіють, навіть скрипку, бас і бубон притягли, щоб не так танцювати, а з музикою, щоб веселіше було, щоб пил до неба стояв, щоб три доби танці були, а потім і додому можна, з грозою повернутися, хмари з градом, хліб виб'ють, а жук новий картоплю доїсть, взимку голод та горе будуть, ще більше народу пропаде ні за гріш. А хтось і сам від злості та відчаю прийде під міст і зміняє у чорта-мостового душу на чаклунське вміння. І не лови відьму на борону, не допоможе.  
 



Дарія Кононенко

#33 в Містика/Жахи

У тексті є: відьми, шабаш

Відредаговано: 02.01.2021

Додати в бібліотеку


Поскаржитись