Скарби Примарних островів. Карта і компас

Розділ 13 "Курс на піратський порт" - 3

Роксана і Рита влаштували тренування просто на палубі. Вони дуже швидко переймали чужу майстерність, бо Айлан і Олег були гарними вчителями. А коли до них приєдналася Кіш, корабель перетворився на справжню школу бойових мистецтв.

Бачачи, як б’ються діти, до навчання попросилися Макс і Володимир, і хоча літньому Володимиру було дуже важко тримати дихання, він старався, як міг.

– Неправильно. Цей удар легко відбити, – зі сміхом познущалася над його намаганнями Герда, яка спостерігала за навчаннями.

– То вийди до нас і покажи, як треба, – зрадів Айлан, якому кортіло розважитись.

– Не сьогодні, Айлане, – королева Аталя і бровою не повела, не відгукнувшись на виклик, але своєю упевненою мовою вона обіцяла, що двобій відбудеться обов’язково.

– Айлане.

Чоловік озирнувся.

– Навчіть і мене, – Тайра більше не носила хустину, перев’язавши волосся чорною стрічкою, від скронь у неї йшли сиві пасма, які з’явилися кілька днів тому.

Та не всіх тішили ці навчання. Ян і Костянтин, як завжди, лаяли дітей.

– Куди дивляться її батьки? – обурювався шкільний учитель з невеличкого Елігерського містечка. – Я ще розумію інших дітлахів, чиї батьки далеко. Але Роксана! Як вона може так засмучувати своїх рідних? Примушувати їх нервувати!

Наче у відповідь на його справедливі зауваження, Роксана вибила дрючок із рук Рити і сама ж, підстрибуючи від радості, побігла за ним, щоб віддати. Подруги билися знову.

– Так, Костянтине, ти маєш рацію. Вони погані батьки, якщо дозволяють своїй дочці так себе поводити.

Ян не бачив, що Ольга, матір Роксани, чує кожне його слово і готова розплакатись від образи.

На діжках, зіставлених колом, грали в карти друзі графа, Козир із Міченим, і Серж із товстим Олексієм, яких Ярош визволив з полону на "Астагорі". Гра була в розпалі, у Сержа пішла масть.

– Гей, Лауро! Іди до нас! – крикнув Козир, та дівчина відмахнулася.

Як вона могла зараз грати? І як могли грати ці люди, що знають Ричарда набагато довше, ніж вона?..

– Що ж ти хочеш від цих двох? – поряд із нею стояв Мандрівник. – Хіба ти здивована, Лауро? Невже ти не знала, ким був Ричард до того, як отримав графський титул?

– Відчепися від мене! – обурилася вона і повернулася до кучерявого хлопчини спиною.

– Як забажаєш, дівчинко... – але в голосі Мандрівника прослизнула справжня образа.



Наталія Девятко (Natalia Devyatko)

Відредаговано: 20.08.2020

Додати в бібліотеку


Поскаржитись