Студентські байки, або Новорічний жах

Частина 5.

Толик Іванов (Чук) і Вовик Іванов (Гек).  00.15.

Двері кімнати, де жили близнюки, відчинилися, Гек, якийсь дивний, мовчазний, з’явився на порозі і попрямував через хол до виходу.

 - Ти куди?  - гукнув його брат.

 - Чук!  Я - тут... - справжній Гек сидів поруч і смикав Чука за рукав.

 - А то ж тоді хто?..

Двійник Гека, тим часом, зупинився біля виходу з холу, озирнувся, картинно смикнув головою, поправляючи чуба, і зник в коридорі.  А двері кімнати відчинилися, і новий «Гек» пройшов тим же шляхом, так само хитнув головою і зник.

Друзі та родичі завжди могли розрізнити близнюків.  Чук носив чубок на ліву сторону, а Гек - на праву.  Вони не любили, коли їх плутали.  Відступали вони від свого правила тільки при необхідності.  Наприклад, здати один за одного іспит (у Толика була схильність до точних наук, а у Вовика - до гуманітарних).  Або, наприклад, розіграти когось.  Ще на першому курсі, при поселенні в гуртожиток, вони здорово розіграли Алевтину Кузьмівну.  Вовик мило усміхнувся вахтерці при заселенні, щоб добре його запам'ятала, піднявся з отриманими речами на поверх, а потім спустився і вийшов на вулицю.  Ледве він зник видно з поля зору, як із ліфта вийшов і прокрокував слідом за ним Толик, про якого вахтерка не знала.  Причому, вийшовши з гуртожитку, хлопці бігом бігли за будівлю, де їх чекали друзі на другому поверсі і за допомогою простирадла вони забиралися на балкон.  Так повз Алевтини Кузьмівни, яка вже вирішила, що зійшла з розуму, один за іншим пройшло десять «Вовиків».  Може, і далі продовжували б, але, врешті-решт, справжній Вовик не втримався, коли забирався на балкон,  впав і вивихнув при цьому руку.  З тих пір Макєєва близнюків терпіти не могла.

А зараз хтось повторював цей розіграш, але справа вся в тому, що і Чук, і Гек сиділи за столом з відкритими ротами, а третього брата у них немає і не було!  Всі спостерігали, як один за одним, точно копіюючи всі рухи, вийшло дванадцять примарних Геків.  Неначе кінострічка повторює одні й ті ж кадри.  І тільки останній вніс деяку різноманітність.  Труснувши чубчиком, дванадцятий «Гек» посміхнувся, блиснувши білими великими іклами, відсалютував і тільки після цього зник з очей.

Ще деякий час хлопці дивилися на двері, але потік близнюків закінчився.

 

Клим Грозний.  00.25.

 - Продовжимо, - ковтнувши слину, сказав Грозний.  - Це всі бачили?  Ваші припущення?

 - Пити треба менше, - сказав Гек.  - Білочка нагрянула несподівано.

Переглянувся з братом, той продовжив:

 - Напевно, алкоголь попався неякісний.  Або хтось навмисно підсипав щось таке...

 - Майте на увазі, що я взагалі нічого не пив, окрім таблеток, - Антоха помахав пачкою, в якій залишилась половина пігулок.

 - Хто знає, що ти за таблетки п'єш, - парирував Чук.

 - Відчепіться від нього, я пив тільки коньяк, який сам і приніс, - сказав Клим, - але бачив все.

 - Наркоту могли підсипати і в газовану воду, або навіть в їжу, - сказала Анжеліка.

 - Галюциногенні гриби!  - вигукнув Антон.  - Чуєш, Юрчику, що ти там насолив?  Мухоморів?

 - Дурень!  Не я солив, а бабка моя, і не мухомори, а маслюки!  Та й не погано нікому, не нудить, живіт не болить.  Тільки глюки!

 - Я гриби не їла сьогодні, але читала, що глюки може викликати грибок, який водиться в хлібі, - повідомила Котя.

 - По-перше, це тільки в стародавні часи таке могло бути, - сказала Анжеліка, по-друге, грибки можуть бути тільки в житньому хлібі, по-третє, я хліба не їла.

 - Галюцинації може викликати чорна цвіль.  У гуртожитку ремонт давно не робили, її цілком могло багато розвестися під шпалерами, - висловив припущення Юрчик.

 - Правдоподібно, - схвалив Альберт.  - Тоді нам в лікарню треба.

Слово знову взяв Клим:

 - Все це зрозуміло.  Може і цвіль так вплинути.  Але тоді кожен буде бачити свій глюк.  Давайте перевіримо.  Я за вікном бачив безліч плаваючих в просторі різнокольорових кульок.  Хто бачив щось інше?

 - Кулі.

 - Так, кулі, - почулися відповіді.

 - А з кімнати дванадцять разів поспіль хто виходив?  Я бачив Гека, з його чубчиком на праву сторону.

 - Гек, а то хто ж.

 - Так, він.

 - Я сам себе бачив, - зітхнув Гек, - а двійника бачити - не до добра.

 - Так ось, - продовжив Клим, - це добре, що ми всі бачили одне і те ж.  Це означає, що ми не отруєні чорною пліснявою або ще якою гидотою.  Це з одного боку.  З іншого боку доведеться визнати, що ми стали свідками аномальних явищ і вирішити, що з цим робити.

З коридору пролунав характерний звук зупинки ліфта і дзвінок, як в старих фільмах при відправленні поїзда.  По стінах заметушилися темні тіні, але через пару хвилин зникли.

 - Принаймні, ці аномальні явища безпечні, - сказала Ліна.  - Адже ніхто не постраждав?

 - І, все ж, щось треба робити!  - вигукнула Котя.



Галина Курдюмова

Відредаговано: 15.01.2021

Додати в бібліотеку


Поскаржитись