Світло ранкової зірки

Світло ранкової зірки

Мряка й холод асфальту, з землі відбивалися контури могил, на одній був надпис: «Нехай світло ранкової зірки веде тебе через темряву життя». І підпис: «Et mortuus est».

З ним йшла якась молода дівчина, в ній не було нічого такого, чого б він не бачив у людях.

-Твоя краса – я не пам'ятаю жодного похорону, але вони хочуть щоб я знав, стільки часу спливло, як довгий погляд з вікна на кущ троянд.

-Не вмирай, в тобі є сили, щоб вистояти.

-Війна завершиться з останніми подихами фіміаму.

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше