Тетянка. Книга 1

Історія тринадцята «У мене мама дуже добра!»

Історія тринадцята «У мене мама дуже добра!»

До сусідки, тітки Марини, у гості на літо приїхала племінниця. «Столична пава», так охрестила її сільська малеча. А нарядів мала… цілий вагон! Усе ходить і нахваляється. А Оленка, Тетянчина сестра, уже дівувати починала, а на такі витребеньки у батьків грошей не було. От сидить вона і не жаліється, але в очах сум.

- Я знаю, що робити! – промовила свою коронну фразу Тетянка.

- І що?.. – не зрозуміла.

Привела менша сестра старшу до маминого гардеробу – давай, значить, наряди перебирати! Зупинилася на новій та дуже гарній сукні.

- Оленко, а ти бачила, щоб мама цю сукню носила? – запитала здивована дівчина.

- Та, наче ні… –  засумнівалася сестра.

- Значить, вона їй зовсім не подобається. Бо, якщо мені щось до душі, то ношу, не знімаючи! Як тобі колір? – звернулася до сестри Тетянка.

-Дуже гарний! – захоплено вигукнула та.

- От і добре. Будемо з цієї сукні тобі наряд шити, – дівчина гарно роздивилася, і додала, – та тут і на мене вистачить. Будемо, мов близнючки!

І прийнялися сестри кроїти. Повирізали кола, а посередині розрізи, такі затяті кравчині, що через годину мали дві пари спідниць і жилеток. Не даремно всі зимові канікули в бабусі просиділи. Багатенько встигли навчитися. Бабуся раділа – «В наш рід пішли. Все на льоту схоплюють: і шити, і вишивати, і навіть мереживо потихеньку підкорювали». Вбралися. Пішли по вулиці гуляти. Ходять, круги намотують. Туди-сюди, туди-сюди…

Аж тут мама з подругою з роботи повертається. За голову схопилася і зойкнула.

- Матусю, правда ж красиве вбрання? Самі пошили! – гордо сказала Тетянка і на додачу покрутилася.

- Це та сукня, що тобі чоловік на восьме березня подарував? А ти хотіла в ній на весілля Васюків цієї неділі одягти? – запитала маму подруга.

А ненька у відповідь лише кивала головою. Усе ніяк до тями не могла прийти.

- Ой, швачечки, дістанеться вам сьогодні на пироги! – сказала тітка Надія.

А Тетянка нарешті зрозумівши, що накоїла, тихенько відповіла:

- Не дістанеться… У мене мама дуже добра... – і поклялася собі, що як виросте, то купить ненці найкращу у світі сукню!



Сестри Сіденко

Відредаговано: 22.12.2019

Додати в бібліотеку


Поскаржитись