Ти знаєш, що таке чужий біль?!

Розділ 21

Матвій
Ранок, чому ж він настав так швидко? Чому ніч не може потримати ще декілька годин. Вчорашня розмова на березі призвела до поцілунку і я без поняття, як мені тепер поводитися із Веронікою. Ну нічого, зараз перевіримо, адже нам все одно ще максимум місяць- два жити під одним дахом, мусимо знайти після цього спільну мову, хоча я впевнений, що тепер це буде зробити набагато важче. Але Ніка сказала правду, я сам не можу визначитися із своїми почуттями. Я не знаю, що я відчуваю до цієї дівчини, не знаю як поводитися з нею, бо ніколи ні з ким не зустрічався. Кожного дня в мене була зовсім інша дівчина, яку я на ранок забував. А це дівчисько увірвалося в моє бурне життя і все зіпсувало. Я знаю одне, в моєму серці щось закрадається, якісь почуття, але що з цими почуттями робити я не знаю. Мені взагалі здається, що потрібно якнайшвидше вилікувати її і нехай вона йде з мого життя, назавжди. Думаю це буде найкращим варіантом для нас обох. Зайшовши в глухий кут, я вирішив подзвонити до друга та домовитися з ним про зустріч, може хоч він щось мені підкаже. Тому я швидко вхопив телефон і набрав доволі мені знайомий номер телефону. Декілька разів пішли гудки, а потім я почув голос друга:
- Агов чувак, ти взагалі бачив яка година? 
- Кирило, зараз вже восьма година ранку, годі спати, мені потрібна твоя порада, але це не телефонна розмова.
- Невже все так серйозно, що це не вирішується по телефону?- ні, ну подивіться на нього, він ще й драматизує.
- Все серйозно- серйозним тоном відповів я.
- Окей, тоді давай зустрінемося сьогодні о восьмій годині вечора на нашому місці.
- Окей.
Наше місце- це нічний клуб, де ми майже кожного тижня з хлопцями відривалася на повну програму, так що зранку навіть встати не могли. Ну а зараз я вирішив спуститися на кухню, щоб щось приготувати. Але майже дійшовши до місця, мене чекав сюрприз. З кімнати йшов запах чогось жареного, і це жарене дуже гарно пахло. Я зрозумів, що на кухні порається Ніка.
- Доброго ранку- вирішив привітатися до дівчини першим, адже здається вона мене зовсім не помічала, бо була зайнята готуванням.
- Доброго ранку- відповіла дівчина і на цьому наша розмова закінчилася, мені взагалі здається, що вона мене просто уникає. Дівчина подала сніданок і ми мовчки почали їсти. Мовчанка тривала доволі довго, але я вирішив її перервати:
- Ніко, якщо тебе бентежить той... поцілунок, то... - але я не встиг договорити, бо вона мене перервала.
- Ні... Ні, зовсім ні. Я розумію, що той поцілунок був просто проявом жалощів, тому... все добре- вона говорила ці слова і не дивилася на мене, одразу було зрозуміло, що вони далися їй важко. 
На це я просто промовчав, адже не знав, що відповісти.
- До речі якщо ти не проти, то до мене сьогодні заїде Аліса, ми з нею вже давно не бачилися.
- Ні, не проти. Я ж казав вона може тебе провідувати коли захоче і мене не потрібно запитуватися, вважай, що це твій тимчасовий дім.
- До назви "дім" мені ще далеко, але дякую. 
Після сніданку в нас знову були тренування, а після них я відвіз дівчину в її кімнату. Час пролетів не замітно, тому побачивши, що майже восьма я вийшов з дому, та пішов до своєї "ластівки". Сівши у неї, я помітив, що до будинку під'їхала машина, напевно Аліса. Невже Вероніка чекала, щоб я вийшов з дому? Гаразд, про це подумаю потім. До клубу я дістався швидко і так само швидко зайшов всередину. Тут я був як свій, всі та всюди мене знали. Мені довелося трохи походити по залу, але я нарешті знайшов Кирила:
- Ну нарешті,  я думав, що вже не знайду тут тебе- виразив своє невдоволення я.
- Зате трохи походив, це корисно для здоров'я. Давай розказуй, що сталося на цей раз. Я ж сів на м'яке червоне крісло і у всіх деталях розповів про вчорашню ніч.
- Чувак, ну ти й даєш. От як так можна вляпатися? Це ж очевидно, що дівчина в тебе закохалася якщо так відреагувала. Але здається вона тобі в цьому не зізнається так само як і ти їй.
- Кирило, не мели дурниць, ми ненавидимо один одного, ну принаймні вона мене, це точно.
- Знаєш друже є одне таке прислів'я "від ненависті до кохання один крок".  І цей крок повинен зробити хтось з вас, бо потім будете мучитися обоє.
- Ні, я вже все вирішив. Вона стане на ноги, з'їде від мене і ми все це забудемо як страшний сон. І ніхто ні в кого не закоханий, зрозумів?
- Гаразд, з тобою марно сперечатися, але думаю ти ще згадаєш мої слова. А тобі дам пораду, від тепер будь з нею обережнішим, старайся її не злити і якщо ти вважаєш, що не закоханий в неї, то зроби так щоб вона швидше одужала і ви нарешті не мучилися один з одним, гаразд?
- Твоя правда, все потрібно зробити як найшвидше, а зараз давай трохи потусимо.
- Давай.
 

Привіт всім! Нарешті я повернулася і неймовірно цьому рада. Сподіваюся, що ви не дуже злитеся, що я так довго була відсутня, адже в мене були деякі проблеми, тому я не могла викладати нові розділи. Але зараз я повернулася і обіцяю, що більше не буду зникати на такий довгий час. Зараз для вас я підготувала нову главу, а вже друга її частина вийде на цьому тижні. Тому якщо ви читаєте цю книгу та чекаєте на кожне продовження,  то будь ласка напишіть свої враження від неї в коментарях, це додає мені дуже багато натхнення. З любов'ю, ваша Viktorija ❤️



Viktorija

Відредаговано: 23.08.2020

Додати в бібліотеку


Поскаржитись