Тирамісу для магната

Розділ 8

Розділ 8. Данило

 

Кохані можуть як і обдарувати надміру, так і забрати усе, що є.

Насамперед це стосується почуттів…

 

Поки що все тривало за планом. Ще б Дарина не підвела. День народження без торта — наче весілля без нареченої. Особливо день народження власної дитини.

Можливо, варто було все ж відправити когось до міста, щоб пошукати щось гідне? Та де його знайдеш, це гідне та ще й придатне до вживання у такий час? Невже він все ж був надто поблажливий до цієї сімейки?

Данило поглянув у бік Галини Петрівни, яка намагалася ненав’язливо контролювати броунівський рух коло дитячого столу, на її усміхнене та ледь помітно схвильоване обличчя, й похитав головою. Не можна так поводитися з відданими людьми — виганяти за першої-ліпшої нагоди. Усіляке трапляється, а з Галиною Петрівною — навіть не з нею, а з її сином, таке вперше. Та й Яринка її дуже любить. Невідомо, яка людина прийде на її місце. Чи підійде його улюбленій донечці за характером? Чи сподобається їй? Чи стане глядіти за нею з таким ентузіазмом, як матір Дарини?

Чому він знову пригадав зухвалу дівчину, Данило й сам не зрозумів. Адже Галина Петрівна працює тут віддавна, а її доньку вперше він побачив тільки сьогодні. Хоча це й дивно, що досі вони жодного разу не зустрічалися. Все ж няня Яринки — дуже скромна людина. Ще одна її добра якість віднайшлася.

Тільки б Дарина з тором не забарилася. П’єр, звичайно ж, кухар талановитий, але поглядає на дівчину так, немов вона цікавить його більше за солодощі. Хоча йому, Данилові, до цього байдуже. Аби торт був смачний та готовий в зазначений термін.

— Любий, все гаразд? — досконала в усьому рука Зоряни торкнулась його долоні. Хоча ні, не в усьому — бо холодна.

— Звісно, а що? — посміхнувся він в ідеальне обличчя. Ніде не помітно жодного недоліку. Одразу пригадався крем на гарненьких губах Дарини. Данилові довелося кашлянути, перш ніж продовжити. — Ти щось помітила, люба?

— Дещо так, — Зоряна поправила його краватку й привіталася кивком з кимось із дорослих гостей. — Ти увесь час про щось думаєш. На роботі все гаразд. Я все проконтролювала під час твоєї відсутності. Ти ж знаєш, що можеш цілком на мене покладатися.

— Знаю.

Зоряна насправді була дуже відповідальною працівницею. Можливо, навіть занадто прискіпливою. Її підлеглі не так вже й рідко скаржилися на неї. Правда, лише до того часу, поки не дізнавалися, що їхній керівник і Зоряна збираються одружитися. Та Данило поважав людей, які ставилися до роботи серйозно. Це давало хоч якусь, та гарантію, що й у сімейному житті Зоряна поводитиметься відповідально, а не будь-як. Принаймні, не так, як його перша дружина — Олеся.

Він кохав її понад усе — цю чарівну жінку-підлітка. Тому й одружився з двадцятирічною співачкою, коли сам був у вже далеко не юному віці. На той час Данилові виповнилося тридцять два. Батьки, і не тільки вони, відмовляли його від поспішного шлюбу, так Данило не послухався — пішов за покликом серця.

Навіть знайомство їхнє було незвичайним. Данило підібрав Олесю по дорозі до аеропорту. Зламалося таксі, й дівчина намагалася встигнути на місце призначення автостопом. Там на неї очікували музики, та й вони не могли нічим зарадити подрузі.

Данило ж не зміг проїхати повз тендітну фігурку з величезною валізою, що куталася під поривами вітру у барвистий плащик. Худеньке обличчя виглядало водночас сумним та сердитим, але було дуже гарним. Не менш яскраве руде волосся майоріло, наче прапор. Дівчина влетіла в салон авто Данила, наче літній вітер вкупі з осіннім листям та приморозком у величезних блакитних очах. А посміхалась вона ніби справжнісінька весна.

Тоді Данило сам здивувався, упіймавши себе на таких думках. Та він майже поет! Його підлеглі б точно у таке не повірили. Так само як не повірили усі, хто знав Данила Скорича, коли за два місяці він запропонував руку та серце юній, хоча й відомій співачці.

На диво, їхнє сімейне життя виявилося щасливим. Неспокійним, так, але яскравим, повним усмішок та щастя. Олеся майже одразу завагітніла, проте продовжила концертну діяльність. Данило страшенно переживав за неї, відмовляв, пояснював, навіть сварився, та вперта Олеся лише усміхалася. На щастя, пологи були вчасними та вдалими. На світ з’явилося справжнє чудо — їхня Яринка.

З народженням доньки Олеся ніби трішки заспокоїлася. Більше часу перебувала вдома. Хоча й няню їм довелося шукати одразу, бо репетиції та виступи молода матуся не полишила. Проте вона все частіше відмовлялася від виступів, якщо з’являлася нагода десь поїхати разом — усією сім’єю.

Данило дуже любив обох своїх дівчаток, та іноді йому здавалося, що він має в хаті двох дітей. Одного разу Олеся, мало не підскакуючи від радощів, повідомила йому, що підписала договір на тур по країні. Данило ж не тільки засмутився — він розсердився. Це означало, що практично цілий рік його коханої Олесі не буде вдома. Але ж за нею сумуватиме не лише він, а ще й маленька дівчинка, що вже вивчала будинок, долаючи переходи своїми маленькими ніжками.

Однак, як і завжди, Олеся вчинила по-своєму. Саме під час чергового переїзду з одного міста в інше авто музичної групи потрапило в аварію. Цей страшний день Данило не забуде ніколи.

Та згадувати про це при святі — не найкраща справа.

— Любий, може підемо, побалакаємо з потрібними людьми? Мені здалося, що вони засумували.

Данило геть забув, що за його лікоть все ще чіплялася Зоряна. Він оглянув прикрашену до свята залу: гості не нудьгували, їжі було вдосталь. Проте його наречена має рацію — не варто нехтувати обов’язками господаря. Це неввічливо, й до того ж шкодить його діловому іміджу. Данило не мав права зупинятися на досягнутому, бо надто легко в ринкових умовах втратити позиції лідера. Можливо, якась з численних розмов дасть змогу домовитися за якийсь новий проєкт. У бізнесменів не заведено гаяти час марно.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше