Тілоохоронець для не коханої

ГЛАВА 4

   Після того, як все прибрав, Лекс повернувся до своєї кімнати. Дивний вечір, та обставини знайомства, як і те, чому він опинився тут. Нащо потрібен тілоохоронець в будинку за двометровим парканом з  колючим дротом, та камерами?              

   Вимкнув світло,  скинув футболку та сів на ліжко.             

   Чомусь вважав, що заможні панянки виглядають не так. Хоча, що він знає про таких жінок? Він ніколи не спілкувався з подібними, бо вважав їх досить пихатими та зарозумілими. Ця теж не виключення, перше знайомство, яскраве тому підтвердження.      

   Знову почулося шарудіння за не щільно зачиненими дверима. Володарський підкрався і різко відкрив дверцята. Дівчина зойкнула і відскочила, сховавши руки за спину.      

- Якщо думали дати мені по тім’ячку, то слід було  хоча б зачекати доки я засну, - тихо промовив Олексій.             

   Вона тремтіла і Лекс це відчував, а ще боялася підняти на нього очі. Коли вона опинилася поруч, Олексій зміг зауважити, що маківка її голівки ледве дістає до його підборіддя. Тендітна тремтяча постать у темряві… 

- У Вас випадково не знайдеться якогось знеболюючого. Дуже сильна мігрень, не можу заснути, а Павло забув придбати, - вона простягнула молодому чоловіку пустий блістер, - тільки будь-ласка не вмикайте світло.               

- Так, здається щось вкидав у свою аптечку.              

   Він розвернувся й покрокував до сумки зі своїми речами куди вже встиг повернути аптечку. Дівчина ж лишилася стояти у коридорі.                

   Ада розгубилася. Вечірній гість викликав дивне занепокоєння, збив з пантелику. Ззовні холодний, стриманий, навіть частково напружений, але від нього йшло тепло. Його пальці, які так нахабно, без дозволу торкалися ще годину назад її тіла не викликали відрази, а вона ж бачила його уперше в житті. Його реакція, коли він вправно зловив склянку в польоті, не аби як здивувала. Уперше за останній час й байдуже, що лише на коротку мить, Адель відчула себе під захистом. Зараз же коли він отак зненацька відкрив двері, напівоголеним, дівчина взагалі знітилася. Як добре, що він не бачить її обличчя, не може зазирнути в думки. І як чудово, що Адель все ж таки не розгубилася й змогла пригадати, що саме змусило її пізно вночі витанцьовувати перед чужими дверима, не осмілюючись навіть постукати.             

   Лекс повернувся, тримаючи в руці пігулки, але всю упаковку віддавати не поспішав, розірвав захисну оболонку, знайшов у темряві долоньку дівчини й витрусив знеболююче на неї.

- Я взагалі не збиралася вкорочувати собі віку, - відповіла вона, прочитавши його  думки.

- Береженого Бог береже, - лише кутиками рота вимучено всміхнувся Лекс, але вона навряд чи це помітила.         

- Так, звісно, - зі сумом у голосі погодилася вона й пішла до своєї кімнати.

   Там де він пройшовся своєю рукою, шкіра палала. Все! Треба випити знеболююче, щоб нестерпний головний біль минув й спробувати заснути. Голова болить так, наче нею весь день забивала цвяхи.

   Вона була впевнена, що коли дізнається про цього нового охоронця більше, зрозуміє, що він не вартий уваги й такої реакції на нього то вже точно, й навряд чимось відрізняється від тих зарозумілих неадекватів качків, які були до нього. М’язи є – розуму не потрібно, бо кров до мізків трішки не доходить. Ходячі осередки тестостерону.  Розслаблятися точно не слід, або змінювати стиль «чим страшніше, тим краще», який вона відпрацювала за останні декілька місяців, теж.

                                                                                                                                                    

   Лекс без поспіху куштував каву на кухні. Близько десятої години ранку почулися кроки і до кімнати ввійшла вона.                  

   Сьогодні її зовнішній вигляд вже не викликав такої бурхливої реакції у Олексія, як вчора.  

   Над своїм зовнішністю Ада попрацювала старанно. Декілька шарів пудри, на тон світлішої від її шкіри, щоб бути блідою наче тільки що в труну поклали. Футболка на два, а то й усі три розміри більша, розтягнуті спортивки колір яких визначити не можливо.

    Вона схудла за останні місяці, але точена фігурка від того гірше виглядати не стала, тому речі як з старої барахолки саме те що треба.                 

- Доброго ранку, - привітався він й спробував відвести свій погляд від вогненного кольору матових губ. Форма гарна, але колір такий, що на мить він відчув себе биком на кориді.

     Зате очі! Лекс навіть не здогадувався, що такі очі можуть так зіпсувати невдало підібрані тіні.

- Доброго, - пробурмотіла Ада й після коротких вагань все ж таки взяла з рук Лекса зроблену для неї каву, - смачна, але я люблю лате без цукру.        

- У мене класі в дев’ятому, була знайома, вона відносила себе до субкультури Емо, так от вона теж робила собі такий макіяж, - не зміг змовчати Олексій, і що це на нього ранком напало таке одкровення?               

- Вас здається запросили охороняти мене, а не візажистом.

    Лекс вже хотів було вибачитися, коли в кімнату зайшов її чоловік. Кивнув замість привітання й поглянув на дружину. Скривився, підійшов й нарешті змусив себе доторкнутися до неї, ледь-ледь відчутно торкнувся губами до її чола. Відвернувся від присутніх, почав робити собі каву, щоб за цей час стерти з обличчя відразу та огиду, яку він відчуває кожного разу, коли бачить її. Для цього почав пригадувати пишні та принадні форми своєї секретарки, те як гарно вони розважилися з нею вчора в нічному клубі. Ще серце гріло те, що в його офісі в сейфі лежать квитки на Мальдіви. Десять днів в раю, подалі від цієї.             



Олександра Малінкова

Відредаговано: 17.01.2021

Додати в бібліотеку


Поскаржитись