Тіні нашого життя

Розділ 22

-Куди ти мене несеш?- Відчуваю себе мішком картоплі на його плечі.

-Тобто тебе це почало цікавити лише через хвилину від початку нашого руху?

- Бу-бу-бу.- Насправді, мене це взагалі не цікавить.

-Чому взагалі я турбуюся за тебе, навіщо? - Алекс відчинив двері та зайшов всередину.

- Тому що я тебе люблю. - У мене починає боліти тіло від такого положення.

-Та мовчи ти вже. - Алекс зі мною почав підійматися сходами.

Він заніс мене у свою кімнату і поставив, але я не звикла стояти, тому трішки упала. Він накрив обличчя долонею, зітхнув і вийшов з кімнати. Ой, а тут мій улюблений білий килим. Я ліниво простягнулася на ньому.

-Якщо ти забрудниш мій килим, - хлопець зайшов у кімнату, - я загорну тебе в нього і викину в сміттєвий бак. Мені буде дуже шкода килима. На,- він кинув на мене рушник.- Надіюся, ти пам'ятаєш, де душ.

Я взяла рушник сірого кольору і накрилася ним.

-Ти знову будеш спати на килимі? У мене дежавю : ти знову спиш п'яна на килимі.

-Я втомилася-я.

-Не треба було пити-и-и! - Перекривив мене хлопець.

Я зняла полотенце з обличчя й подивилася на нього. І показала йому середній палець.

-Ти мені даси свою футболочку? - Я піднялася на лікті.

Тепер Алекс посміхнувся і показав мені середній палець. Він присів біля спортивної сумки, що стояла на підлозі, яку я не помічала раніше, і дістав звідти мою піжаму.

-Я вже зіпсував на тебе одну футболку.

-Звідки в тебе мій одяг?- Я встала.

-Магія !- Хлопець заворожено описав руками сферу.

Я закотила очі.

-Дай , я гляну, чи ти не забила собі нічого.

-Ага! Ти хочеш, щоб я задерла перед тобою кофту? Звісно - звісно. Я зрозуміла, чому ти мене притягнув до себе, ага! - Хлопець не витримав і кинув у мене піжамою.

-Іди з очей моїх. - Гидливо дивившись на мене, він відступив від дверей, а я покинула кімнату.

Після душу, коли я знову опинилася в його кімнаті, застала надто милу картину. Алекс заснув у позі ембріона на розстеленому ліжкові. Я обережно забрала ковдру і лягла поряд. Дивлячись на цю милу людину уві сні, пригадалася картина з моєї палати в лікарні. Коли хлопець спав на дивані. Тоді я стримала себе. Але не зараз. Я легенько доторкнулася своїми губами до його чола. Я кохаю його.

***

Коли розплющила очі, відразу побачила яскраво-білу стелю. Цей колір засліплював очі, тому мені довелося перевести погляд на темно-сині шпалери, на які було приємно дивитися.

Де я?!

Взявшись за голову, я зрозуміла, що лежу в Алекса на ліжку. Його поряд немає.
Повернувши голову, зустріла високу шафу. На підлозі очима знайшла сумку з одягом. Мабуть, він не шарф, щоб задушити мене, шукав. На столі з білого дерева лежали кілька книг і зошитів, а також чорна настільна лампа.
Згодом з'явився Алекс з тацею. Там були два бутерброди та дві чашечки кави. Він поставив піднос на тумбу і сів на край ліжка.

-Привіт . - Хлопець усміхнувся

-Привіт . - Він продовжував дивитися на мене, це почало бентежити, тому я закрила обличчя рукою. - О, ні, не дивися на мене, зараз я по-особливому страшна.

-Ні, ти гарна. Я помітив це, ще коли ти вперше спала в моїй кімнаті. Правда на килимі, але то неважливо.

Я трішки засміялася, але щось кольнуло всередині.

-Ти приготував каву. Це мило...

Я мляво потягнулася, але не змогла зробити це повністю, бо щось сильно заболіло в спині.

-Ай . - Я застигла у цій неясній позі на боку.

-Що ?! -Алекс відразу з'явився поряд. - Що, Хелен, скажи?!

-Болить . - Я зараз заплачу. - Спина болить.

-Fuck, зараз, секунду. Потерпи, - він обережно перекотив мене на живіт. Стало трішки легше. - Так краще?

-Не дуже, але так.

-Я подивлюсь, добре?

-Угу . - Моя спина ніколи так не боліла.

-Тобі потрібні були ті цигарки?

-Алексе, мені й так боляче-е.- Як я не вбилася з того балкону?

Хлопець обережно підкотив піжамну футболку з зображенням кави.

-Merde.

***

Містер Телс зітхнув.

-Тобі пощастило. Тяжких ушкоджень немає, але полікуватися треба. Я зараз напишу, які мазі і коли треба мазати. Я розумію, ти будеш це робити?- Він звернувся до Алекса, той кивнув. - Також першу добу суворий постільний режим. Якщо ви будете робити все правильно, - чоловік почав писати щось на листку, - то завтра має стати трішки краще. Можливо, будеш пробувати вставати. На подальший час ніяких навантажень на хребет. Якщо сьогодні-завтра, чи ближні дні буде ще щось боліти - серце, нирки, ребра - відразу везеш її в лікарню.



Emi Dell

Відредаговано: 14.04.2019

Додати в бібліотеку


Поскаржитись