Як Тосько дізнався про себе та світ

         Одного раннього ранку Тосько прокинувся від галасу за вікном. Це було схоже на відчайдушні крики про допомогу. Тосько дуже перелякався і побіг до мами Павучихи, яка уже поралася на кухні.

         Щоб заспокоїти сина мама покинула роботу, посадила Тоська на коліна і, погойдуючи,  почала розповідати.

         −Ми живемо на великій і дивовижній планеті Земля. Вона дуже велика і красива. І ми тут не одні. У лісах живе багато звірів, у морях – риб і різноманітних живих істот, а у повітрі літають птахи. Так от, одні із них поселилися неподалік нас, але із зовнішнього боку будинку − звили собі там гніздечко і нанесли яєчок, щоб завести діточок, як у нас, і мати щасливу родину.

           Уночі була гроза, падав дощ і дув сильний вітер, який пошкодив гніздечко. От ластівки − так називаються ці птахи, й розхвилювалися, що їхня хатка може впасти і вони можуть втратити своїх майбутніх діточок. Але, на щастя, не все так страшно. Ластівки дуже дружні і зараз до них злетілися друзі і допомагають  майбутнім батькам швидко відбудувати помешкання.

             З цими словами мама Павучиха глянула на Тоська, у якого вже закривалися оченята, поцілувала його і обережно перенесла у ліжечко.

         Тосько спав. Йому снилося, що він разом з мамою, верхи на дивовижному птаху,  летять над лісами, у яких багато різних звірів, над морями, у яких плавають риби і різні живі істоти. І все навкруги таке кольорове і красиве, бо це їхня планета Земля.