Убивця Драконів

Глава 5

- А де дівчина? 

- В машині. 

- Ну то я піду розважусь. 

- А яка вона? Бо у дзеркалі заднього вигляду мені було видно лише Власа. Всі знову засміялись.

 - Никанор, а ти яку хочеш? 

- Мені байдуже, аби коси були довгі, бо я як обкурюся, то перукарем підробляю. Останній сміх був уже не таким, як попередні. В ньому чулася якась психічна неврівноваженість. Видно було, що вони вже покурили те, що збиралися. Один із них відкрив машину і витягнув за коси Луїзу. Він вдарив її в лице, і вона впала на землю. Інший накинувся на неї, і одним махом розірвавши тонку тканину її сукні, почав ґвалтувати невинну дівчину. Те саме зробили п’ять інших чоловіків. Коли вони пішли по другому колу, Луїза втратила свідомість. Вже тоді вона ледь дихала.

 - Никанор, приступай до справи, - крикнув останній, хто її ґвалтував. Никанор схопив ніж і почав різати волосся на голові Луїзи. Ніж швидко потупився, і в деяких місцях він здирав довге біле волосся просто зі шкірою. Все тіло дівчини було побите до крові. Шкіра на голові була в ранах, волосся майже не було, а те, що залишилось, важко було назвати волоссям. Та й взагалі, тут важко було щось назвати своїм іменем. Скривавлене, вже майже мертве тіло дівчини було схоже на жертву зграї вовків. 

- Зараз побачите, як воно горітиме. Никанор підніс запальничку, і волосся дівчини засяяло полум’ям... Адріан вийшов на вулицю. Там давно нікого не було. Він здивовано подивився навколо. 

- Як же так? - розчаровано запитав він себе. Кілька разів прокричавши ім’я своєї принцеси, Адріан зрозумів, що дівчина кинула його. Через п’ять хвилин приїхало таксі. Сідаючи в нього, Адріан ще раз оглянув вулицю. Але там нікого не було.

 - Когось чекаєте? - запитав таксист, заводячи машину.



SashaSmail

Відредаговано: 21.12.2020

Додати в бібліотеку


Поскаржитись