Її величність принцеса

Розділ 25

"Це були незабутні канікули. Звісно, ще один місяць навчання забрав багато часу, але невдовзі я була вільна. Екзамени цього року були не дуже складними і я їх здала з першого разу. Решту літа я провела з Назаром. Він майже щодня водив мене на побачення: кіно, парк, кафе, прогулянки на велосипедах... Приємне сонечко супроводжувало нас завжди своїм пекучим промінням. Одного разу ішов дощ і ми до нитки промокли. Це було надзвичайно весело, хоч і холодно. А зараз я з Назаром не зможу побачитись аж тиждень. Але після цього справи принцеси мене більше не відволікатимуть. Ніколи! Віталіс придумав цікавий план. Що правда він дуже ризикований. Сподіваюсь у мене все вийде. Назар дуже засмутився, коли я сказала, що їду на тиждень до батьків. Я не збрехала. Лише те, що я їду не в далеке село, а в столицю, він не знає. Мене переповнюють різні почуття, і одне з них – азарт. В передчутті цікавої партії, голова варить, як плита бабусі Ксі – безперервно. Я точно виграю цю партію!"

***

За місяць до балу, його величності Люциферу прийшов лист. Спочатку він подумав, що це жарт, але коли побачив відправника, швидко почав читати:

"Ваша величносте, до вас пише ваша донька, принцеса. Хочу повідомити, що щорічний бал і турнір відбудуться. Я прибуду за тиждень до цієї події. Все відбудеться як і завжди, тому готуйтесь. Я не порушу своєї обіцянки. Також хочу попередити, що при спробі мого поневолення, я негайно покину замок. Без попереджень. Запитання на тест цього разу складатиму я. Підготуйте аудиторію, щоб посадити туди всіх бажаючих. Гарного дня, ваша величносте. До скорої зустрічі."

– Вона повернеться, – мовив вголос Джозеф в порожньому кабінеті. – Що ж, я влаштую їй теплий прийом. Дитина не витримала тяжкого самостійного життя.

Джозеф зловіще посміхнувся і спалив конверт. Він покликав до кабінету сина.

– Твоя сестра повертається, – сказав Люцифер.

– Невже? Ну й дурепа. Навіщо було тікати і влаштовувати ці ігри в хованки. Що ви плануєте робити, батьку?

– Якнайшвидше видати її заміж. Заспокоїться дитина нарешті. Стане дорослішою і відповідальнішою. Бенісе, займися підготовкою до свята. Повідом всіх графів про те, що турнір буде.

– Слухаюсь батьку, – сказав хлопець, круто розвернувся і вийшов з батькового кабінету.

– Ну що, пограємо, сестро? – сказав він в голос і помчав готуватись.

***

Принцеса в своєму звичному вигляді підійшла до величезних кованих воріт. Вона легко вклонилася охоронцям і пішла в напрямку замку. У варти від побаченого округлилися очі. Вони повідомили принца про прихід принцеси. Таня йшла по дорозі. Як завжди доглянутий сад привітно помахав травинками і листочками. Вона ішла далі і далі. Невдовзі замок ставав все ближче і дівчина побачила на сходах Беніса. Він широко посміхався і помахав рукою. В принцеси закралося погане відчуття, при вигляді брата.

– Таню, сестро, ти повернулася! – радісно мовив він.

– Повідомте про моє прибуття, принце, – сказала вона як завжди холодним тоном.

– Ну чому ти знову так холодно? Якщо чесно, я знав, що ти довго не протримаєшся. Ти може і сильна на рингу і в книжках, а от в житті ти геть нічого не розумієш.

– Я повернулася не для розмов з вами. Прошу пропустіть мене в мою кімнату.

– Спочатку ти підеш до батька, – сказав він і нахабно потягнув за рукав. Принцеса не звернула уваги на такий жест з боку брата в пішла слідом. Беніс привів її до кабінету батька і тричі постукав.

– Заходьте, – сказав суворий голос.

– Вітаю, ваша величносте, – привіталась Таня.

– Ну... Розповідай.

– Що, ваша величносте?

– Годі цих ігор! – підвищив голос король. – Навіщо ти втекла?! І як посміла не послухатись наказу?!

– У мене на те були свої причини, – спокійно відповіла принцеса. – Я прийшла не через це. Повідомте всіх кандидатів, що завтра на десяту хай зберуться для написання тесту. Не буду вас відволікати і піду в свою кімнату, – принцеса зробила реверанс і покинула кімнату з дозволу Джозефа.

Таня вийшла з батькового кабінету. Серце весело стукало. З одного боку дівчина раділа, що повернулась додому і побачила родичів, але вона знала своїх родичів... Таня знала, що не все так просто і потрібно бути надзвичайно обачливою. Вони точно щось затівають. Принцеса піднялася в свою кімнату і не побачила нічого незвичного. Речі лежали на своїх місцях, вікно було зашторене темною тканиною. Першим Таня відчинила вікно і впустила в кімнату свіже повітря. Потім вона зайшла до гардеробної. На вішалках висіло багато суконь, на тумбочках в красивих коробочках лежали прикраси. Окреме місце було відведене для взуття. Таня подивилась в велике дзеркало. Її сукня виглядала простенькою в порівнянні з тими, що висіли на вішалках. Але в принцесиної сукні була велика перевага – воно зручне, на відміну від суконь вікторіанської епохи. Таня вирішила, що потрібно чогось додати до її вічного образу. Напруживши мізки, Таня вирішила додати якусь прикрасу. "Знаю" – промайнуло в неї в голові. Від рук пішли тоненькі блискучі ниточки і обвили шию. На принцесі з'явилось прекрасне діамантове кольє. Воно мерехтіло і гарно переливалось. Діамантики вишикувались і формі м'якого трикутника з переплетеними між собою перлинками. Таня подивилась в дзеркало і задоволено посміхнулась у думках. Кольє було світлим, тому свої чорні сережки-гвоздики, дівчина замінила на висячі. Так принцеса виглядала старшою і поважнішою. Після гардеробної Таня пішла до своєї міні-бібліотеки. Вона помітила, що книжки стоять не в тому порядку. Отже, обшук в кімнаті таки робили. Дівчина намотала два круги по кімнаті і її покликали на обід.



Rufina Eily

Відредаговано: 28.11.2020

Додати в бібліотеку


Поскаржитись