Вірші 2020

Вірші 2020

Якраз у розпал пандемії

Якраз у розпал пандемії
один (не скажу щоб кретин),
якось завіявсь до повії,
зігнорувавши карантин.

Щоб не вхопить коронавірус
(поради медиків він чув,
і мав до них іще довіру),
пальчата й маску одягнув.

Чи ангели йому сприяли,
що вірус в носа не попав.
Чи бог не проти був забав.
Чи зорі вдачі ще сіяли -
лиш снід та сифіліс придбав.

     ****************

Йому тринадцятий минало

Йому тринадцятий минало.
Він пас ягнята за селом.
Ще про Ухань тоді не знали,
І карантину не було...
Немов із казки...

Мені ж тринадцять діб впаяли;
Гуляв ягня я під столом.
Воно, дурне, кудись тікало,
Та ще й без паспорта було.
А я без маски.

     ***************

Радість.

Сяє радо сонечко
Десь там угорі.
Дивляться в віконечка
Раді пенсярі.

Діти безупину
Граються в дворі.
Також карантину
Раді школярі.

На зупинці черга
Рада, аж сія.
Сорок тіл вже вперлось,
Втиснуся і я.

В натовпі, в машрутці
Радість б'є ключем.
Хто висить на ручці,
Хто униз плечем.

Радості в трамваї
Як в собаки бліх.
Ще б добавив вам я,
Та спішу. Побіг.

     ***************

І на острові Буяні

І на острові Буяні
І в Омані - все в тумані.
Говорили там про мані?
Чи про землю, що в бур'яні?
Збито Боїнг у Ірані.
Впав опорник десь на бані.
Вірус звірствує в Ухані.
Грета, як на барабані:
"Дохне риба в океані.
Путін, Трамп і Джуліані
Нас вважають за баранів"
Аналітик на дивані:
"Президент як в балагані,
Депутати наче п'яні.
Буде Ярош на Майдані"..
.....
Голова щось як в дурмані.
Чи напитись - і до Гані?..

     ***************

Чи поламалась вісь земна?

Чи поламалась вісь земна?
Чи обірвалась десь струна?
Чи ера почалась смутна?
Та на дорозі вже стіна.

А може сила неземна?
Чи так жартує Сатана?
Що знову п'ятниця страсна,
Пілат Ісуса розпина.

І Україна, мов хмільна,
На ній сорочка гамівна.
Напів свята, дурна сповна.
Немов би під вінець княжна
В парашу йде до пахана.

І наша є у тім вина
Що зверху, як завжди, піна.
Круговорот сортів лайна.
І розповзлись, як сарана.

Для них задача не складна -
Зробити з віслючка слона.
Де глибина як в барана.
Лише б буцнути кабана...

В Китаї з'їли кажана,
Тепер дивись на світ з вікна.
Якась тут тайна є страшна.
Не розберешся без вина.

     *****************

Єрмак, на вихід!

Горіла свічка на столі,
І в мерехтінні
Бродили в голові моїй
Тривожні тіні.

Капітулянти навкруги.
І цим паскудам
Сепаратисти й вороги
Свої вже люди.

Кремлівські воші і кроти
І їхні гниди
Тут русскій мір хотять ввести
І в ньому жити.

Колаборантів братани
Не ширте вавку.
Совки, сивохи, ватани,
Ну киш під лавку!

І до хазяїна, поки
Ще цілі кості,
Агенти Пу, медведчуки,
До кума в гості!

Хоча багато тут давно
Совків і вати,
Та українців всеодно
Не подолати.

Зе, єрмаків гони усіх
Не будь наївним.
Ти президент малорусі,
Чи України?

Зе! (мать твою чомусь згадав)
(А ще гілляку).
Ти що там у Омані здав
Із переляку?

Палала шина ніч і день
Як засторога.
Що до Ростова ця веде
Тебе дорога.

Зе, не валяй уже дурка,
Хоч дні ще тихі.
Вимога поки-що така:
Ермак, на вихід!

     ****************

*ств

Я побачив багато царств,
демократій, і графств, і ханств,
королівств, воєводств, абатств...
Там зазнав і митарств і хамств.

Я не мав ні багатств, знайомств,
Обійшов сотні дві торгпредств,
міністерств, пароплавств, посольств.
І проїхав багато верств.

Кілька мав громадянств, сімейств,
господарств, банкрутств, підприємств.
Там пізнав я також блаженств,
богохульств, святотатств, розпутств.
Надививсь чародійств, чаклунств.

Та немає таких суспільств
де б не було і добродійств,
і священств, і братерств, геройств.
Але більше було юродств,
шарлатанств, лиходійств, паскудств,
звірств, безумств та насильств, дикунств...

Завітав до колишніх гетьманств.
Бачив масу рагульств, хуторянств.
І кумівств, і холопств, хохлятств,
депутатств, мажорств, казнокрадств.

Скільки різних є українств!
І місцевих баронств, князівств.
Не терплю ідіотств, зухвальств,
свинств, блюзнірств і крутійств, лукавств...

Та найбільше було шаленств
від лакейств, єрмаківств, зеленств.

     ***************

*ені

Скрізь пройдисвіти майстерні...

Для блатних, і навіть черні
До зірок і через терні,
Як казали греки древні.

В девяності, у буремні,
Коли всі були злиденні
Був приватний банк у Бені.
Говорили там на фені,
Були грошики шалені,
Вілла в Відні чи у Вені.
Все було, крім президентів.

"Куля в лоб" - сказав Арсеній.
З постаментів падав Ленін.
Уряд камікадзе Сєні
Різав вени, як Єсенін...

Щось не так у нашій Нені.
Діти в школах всі проблемні.
І приїжджі і туземні
Тирять грошики казенні.

І політики нечесні,
В них маєтки величезні,
Хто на "Теслі", хто на "Сесні"
То в Кремлі, а то на Пресні.