31 глава

* Елізабет
Я не стала пручатись ,а просто пішла на дно .Вода наповнила мої легені ,а я просто дивилась вгору .Дивилась ,доки мої повіки самі не закрились ...
—Елізабет ,Елізабет .Ти жива ?Як ти ?
—я чула голос Лізи але так розпливчасто .Голова просто розколюється ,а в очах двоїться ,що я навіть не бачу скільки людей переді мною стоїть .
—Хлопці допоможіть донести її в номер .—це був голос якоїсь старшої жінки ,але я не розуміла чий саме .—як ж мені погано .Сил навіть слово сказати не достатньо .І я просто заснула ...
А впрокинулась вже в номері .Біля мене сиділа Лізка і Настя .Вони тихо про щось розмовляли .
—Як ж ти нас налякала ,Бет.З тобою все добре ?
—Голова трішки болить ,а так то вже краще ?Що сталось ?—останнє ,що я пам'ятала ,це як йду на дно .Але хто ж врятував мене ?Невже цей придурок Ден все ж витягнув мене ?
—Ти запалила задалеко і почала тонути .Це побачив Даня і він тебе врятував .Витягнув на берег і зробив масаж серця і штучне дихання ...—значить Даня мене врятував ?Мне це здивувало ,але не найбільше .Значить Ден ще всім збрехав ,що я сама почала тонути ?Який він все ж таки ненормальнийй.!Але дівчатам я не стала розказувати правди ,краще в цей раз промовчу .
—Можливо тобі щось потрібно ,Бет ?—запитала Настя .
—Та ні ,ні ...а яка вже година ?Восьма доходить .—і довгенько я ж тут пролежала .
—Та чого ви чекаєте тут наді мною дівчата .Зі мною все добре .Ідіть гуляйте .
—А як же ти ?—запитала Лізка .
—А я полежу тут ще трохи відпочину .А ви ідіть ,ідіть .Чого в номері сидіти і так тільки на пару днів приїхали .
—Ну добре ,ми підемо .Але якщо тобі буде погано ,то ти відразу дзвони.—я кивнула у знак згоди і вони пішли збиратись.І вже за 10 хвилин я залишилась в номері сама .
Я вирішила подзвонити Тьомі по відеозв'язку .Тим паче в мене вже було три пропущені від нього .Ще хвилюватись почне .Я переодягнулась і намалювалась .Ну от тепер виглядаю як нормальна людина і можна дзвонити .
—Привіт мій коханий.Я вже так скучила за тобою .
—Привіт.Ага я замітив .Чому ти трубки не брала ?Я вже почав хвилюватись ,що з тобою щось сталось .
—Вибач ,просто ми на пляжі довго були ,а в мене батарея розрядтлась .От тільки на підзарядку поставила і відразу до тебе подзвонила .
—Ну добре .Так і буде .Пробачу тебе ,але ти мене більше так не лякай .А то я вже квитки на літак в Одесу почав підшукувати .—я усміхнулась .Він завжди знає як мене розсмішити .
—Як там вдома ?В тебе все добре ?
—Погода в нас не дуже .От відразу після вашого від'їзду почався сильний дощ і зараз лиє .Я сиджу вдома і пишу картину .А ти як ?
—Я нормально,в мене все добре .Накупалась вдосталь ,така щаслива .
—А я вже так скучив .Повертайся пошвидше,а то я все таки не витерплю і приїду до тебе .—і знову усмішка на моєму обличчя ,але в душі ніби якийсь ураган ,який зїдає мене з середини .Я брешу такій дорогій мені людині .Але роблю це лише ,щоб його вберегти і не розчаровувати .Він ж як тільки взнає ,то відразу сюди прилетить і зробить харакірі цьому Дену ,а від цього всім лише стане гірше .Тому я вирішила припинити нашу розмову .
—Добре ,Тьома .Нас там вже кєра кличе ,ми маємо йти гуляти .Папа .
—Папа .
І з моїх очей молились гіркі сльози .На серці стало так важко .Як мені зараз хотілось опинитись в обіймах Тьоми .Шкода ,що його не було поруч .
І тут я почула стукіт в двері .Мабуть ,дівчата щось забули ,але чого б тоді вони стукали ?Я скоро витерла сльози і сказала :
—Заходьте .—але я не очікувала побачити саме цю людину .Що він тут забув ?—Ану пішов звідси ,негайно !
—Ну ну ,спокійно ,Бетті ,тобі не можна хвилюватись .—і ця його ухмилка .Як ж він мене бісить .Присів біля мене на ліжко й сміється .
—Ден !Ти ще маєш совість сюди приходити !?Ти геть не нормальний .Ану пішов звідси і щоб я тебе більше не бачила !—я кинула в нього невеличкою декоративною подушкою ,але він вправно зловив їх і поставив збоку. 
—Бетті .Чому ти така зла ?—і він ще питає ?
—Через тебе я чуть не втопилась ,козел .А ти питаєш чому я така зла ?
—Ні дорогенька ,це ти сама на глибину поперлась ,а я тут ні при чому .
—Ти мене за повну дуру маєш ?Я заявою на тебе в поліцію .Ти намагався мене вбити!
—Комусь хоть слово скажеш і можеш вважати ,що тобі кінець .Та й хто тобі повірить ?Ти ж просто закохана в мене дівчинка ,яка просто хотіла привернути до себе увагу ,а я не відповідав взаємністю .От ти причепилась до мене .Я собі спокійно плавав ,а ти за мною пішла і почала тонути .А потім ,щоб все ж таки привернути мою увагу вигадала цю історію і шантажувала мене .Ну як тобі історія .Думаю навіть дуже реалістична.Так що краще подумай ,перш ніж щось зробити .
—Пішов геть .Геть з моєї кімнати і щоб я тебе більше не бачила !!!—він награно усміхнувся  мені у відповідь і таки вийшов .Яка ж він сволоч .Ненавиджу його .
Десь годину я просто лежала і дивилась в стелю .Нехотілось мені нічого робити ,а просто побути наодинці зі своїми думками .Але дівчат все не було і мені стало трохи самотньо і нудно ,тому я вирішила перейтись .Принаймі по території готелю .Я одягнула сині рвані шорти з високою талією і білий топ .Я зверху ще накинула легеньку сорочку в клітинку ,яку я зав''язала на бантик на поясі .Волосся зібрала в хвостик і пішла .Спочатку пройшлась по саду ,а потім і басейні побачила знайоме мені обличчя .Я присіла ,роззулась і занурила ноги в воду .
—Даня .—я крикнула і помахала йому рукою .Він замітив мене і приплив .
—Привіт ,Бет .Як ти ?Тобі вже краще ?
—Так ,я в нормі .Я хотіла тобі подякувати .
—За що ?—дивні в нього питання .
—За те ,що не пройшов мимо і врятував мене. Якби не ти ,то я б напевно потонула .Дякую тобі .
—Бет .Це найменше ,що я міг для тебе зробити.Після того всього ,що було в минулому я просто був зобов'язаний врятувати тебе.
—Але ти міг спокійно пройти ,як це зробили інші .Вони ж бачили ,що я тону і просто дивились ,бо Дена вони бояться більше .
—Бет ,спокійно .Все ж добре обійшлось .Ти головне не хвилюйся .А вони ще колись отримають по заслугам . —я знову усміхнулась .І так щиро ,бо була йому дуже вдячна .Бачу ,що люди змінюються .Переді мною стояв зовсім інший Даня .Не той нахаба і задирака ,якого я знала раніше .
—Бет.А ти плавати взагалі не вмієш ?—запитав Даня .
—Ні ,не вмію .Так ніхто й не навчив .Я дуже боюсь глибини.
—І що ніколи не хотіла навчитись ?
—Якщо чесно ,то тепер хочу .Думаю приїду додому і запишусь на плавання .А то надоїло тонути .
—А не хочеш зараз спробувати ?Я раніше ходив на плавання ,можу з тобою позайматися .
—Ну не знаю .Ти впевнений що хочеш цього ?Бо я ще та колода .Мене навіть тато не зміг навчити .—ми обоє почали сміятись .
—Все ж я ризикну.Їди переодінься і спочатку в басейні попробуєш .Тут не глибоко .Цей басейн мілкіший і ти зможеш в ньому спокійно стояти .
—Ну тоді я біжу по купальник .
Не знаю чому я погодилась .Поняття не маю .Але чому б і ні .Даня змінився ,та й я справді хотіла навчитись плавати.Тому я швидко переодягнулась і пішла до Дані в басейн .
—Спускайся ,не бійся .—він подав мені руку і я зайшла в воду .Якщо чесно ,то мені було трошки страшно ,після всієї тієї ситуації .Здавалось ,що я знову піду на дно .
—Та не бійся ти так .Все добре буде .Якщо ,що то я тебе в любий момент витягну .Ти спочатку просто трішки постій або походи щоб привикнути ,а то ти вже мурашками вкрилась .
На дворі вже починало темніти ,а ми все продовжували спроби навчити мене плавати .Добре ,що в басейні більше нікого не було і нам не заважали .Чесно .Спочатку я тонула і в мене не виходило .Я навіть хотіла просто розвернутись ,піти і кинути цю дурну затію .Але спроба за спробою і в мене навіть почало виходити .Даня підтримував мене на поверхні ,показував як правильно гребти.Він молодець .
—Бет в тебе досить не погано виходить. З кожним разом все краще і краще .
—Дякую .Ну з тебе теж вчитель класний .Без тебе б я не навчилась .
—Гаразд ,Бет .Вже пізно ,я піду .
—Добре ,бувай .
Ми попрощались і я побачила як мої дівчата теж прийшли .
—Бет ,ти що ще сьогодні не накупалась ?—запитала Лізка .
—Як бачиш ще ні .
—А це що Даня щойно з тобою був ?—бачу Насті теж стало цікаво .
—Так ,він .Він вчив мене плавати .
Ліза здивовано глянула на мене .Коли ми заходили в ліфт я шепнула їй на вухо :
—Все добре. Ми вже з ним давно забули всю цю ситуацію .Він змінився і просто мені допомагав .—на що Ліза мені так нічого й не відповіла .