Зірка у долоні

5. Автограф - сесія

Наступного ранку прокидаюся першою. Ерік міцно спить поряд і я деякий час просто лежу і розглядаю його красиве обличчя. Ця ніч дуже сильно змінить нас обох, я в цьому переконана. Тепер ми не просто кохаємо одне одного, тепер ми стали одним цілим. Легенько цілую хлопця в губи і підіймаюся з ліжка. Збираю свій одяг, розкиданий кімнатою і швидко одягаюся.  

Лише опинившись у себе, перейшовши через балкон,  я видихаю і біжу в душ. Усмішка ніяк не хоче покидати моє обличчя, а всередині все ще відчуття польоту. Ну невже людина може бути настільки щасливою? Виходить що так... 

Тренуюся сама, тому що ніхто з хлопців так і не з’явився. П’ю свій коктейль і повертаюся в кімнату щоб переодягнутися. Сьогодні у нас з хлопцями чергова репетиція і я вже дочекатися не можу, коли побачу Еріка.  

Одягаю джинсову спідницю і білу футболку, а на ноги кеди. Сьогодні хочеться почуватися комфортно, саме тому з приводу зовнішнього вигляду не заморочуюся. Коли ж виходжу з кімнати, біля дверей мене уже чекає Ерік. Не встигаю навіть привітатися, а він уже міцно мене обіймає і цілує.. 

- Нас можуть побачити.. - шепочу і вибираюся з його обіймів.  

- Я знаю.. - бурчить і робить крок подалі. - Ти навіть не уявляєш як важко мені стримуватися, коли ти так близько. 

Ерік оглядає мене таким поглядом, що мурашки бігають шкірою. Перед очима одразу з з’являються картинки минулої очі і обличчя горить.  

- Ви чого тут застрягли? - зі своєї кімнати виходить сонний Бен і зупиняється поряд з нами. - Лілі, ти сьогодні чарівна. Як завжди в принципі. 

Хлопець кладе свою руку мені на плече і я бачу яким злим поглядом його оглядає Ерік. Доводиться забрати руку Бена щоб не дратувати свого хлопця і першою спускатися вниз.  

Ітан і Остін чекають нас на вулиці. Хлопці також виглядають втомленими і розбитими після вчорашнього гуляння. Щось мені підказує, що сьогодні не буде з ким працювати і репетицію можна сміливо скасовувати. 

В мікроавтобусі я сідаю поряд з Еріком, тому що просто не можу триматися від нього на відстані. Схоже це вже сформувалося на підсвідомому рівні. Сам хлопець помітно розслабився, коли я розмістилася поряд і навіть взяла його руку у свою, тільки так щоб ніхто не помітив.  

На репетиції хлопці постійно збивалися, чим сильно дратували Еріка. В результаті, як я і думала, довелося припинити це знущання над нами усіма і ми вирішили поїхати в ресторан пообідати. На щастя сьогодні у нас не було нічого заплановано, саме тому усі здавалися розслабленими.  

Ми зайняли окремий зал, де окрім нас більше нікого не було. Можна спокійно поїсти і не хвилюватися за те, що хтось може зняти на камеру, як ти жуєш або робиш ще щось смішне.  

- Я скоро повернуся. - шепочу Еріку на вухо і виходжу в коридор.  

По дорозі в дамську кімнату мій погляд чіпляється за пару, що сидить в основному залі. Розгублено завмираю і чомусь вирішую залишитись та прослідкувати за цими двома. 

Девід щось пояснює Шерон і та сидить наче в воду опущена. Обличчя бліде, а очі все ще на мокрому місці. Схоже від вчорашнього дня нічого не змінилося. Та є ще дещо, що не дає мені спокою. Сам Девід здається хмурим і за щось відчитує цю дівчину. Виходить він в курсі того, що з нею відбувається. 

Щоб не бути спійманою на підгляданні я все ж таки заходжу в туалет і роблю свої справи. Та коли уже мию руки і збираюся йти, на порозі з’являться Шерон.  Ми обоє розгублено завмираємо і жодна з нас не поспішає щось говорити. Бачу, що дівчині не зручно поряд зі мною, але цікавість бере гору. 

- Привіт! – випалюю першою.. - Не знала, що ти також в цьому ресторані. 

- Ми з Девідом обідаємо. – сухо відповіла, а в очах так і читалося  « відвали ». - Ти з хлопцями тут? 

- Так. Може розкажеш що з тобою відбувається? Можливо я зможу допомогти.. - все ж таки намагаюся зробити крок на зустріч.  

- Не думаю, що ти чимось допоможеш. – Шерон не надто радісно посміхається, але не дратується від моєї пропозиції і це вже тішить. - Але спасибі за ці слова.  

Розумію, що залишатися тут більше не має сенсу і повертаюся до хлопців. Коли ж бачу в залі Девіда, відчуваю до нього легку неприязнь. Все ж таки він знає що відбувається з його помічницею і нічим їй не допомагає.  

- Привіт, Лілі! - першим говорить саме Девід.  

- Привіт! - сідаю поряд з Еріком і роблю коток води щоб намочити пересохле горло.  

- Щойно я говорив хлопцям про те, що уже в кінці цього тижня кліп з’явиться на екранах.  

Від почутого я зовсім забула про проблеми Шерон. Це ж була чудова новина і радіти їй було абсолютно природньо. Відчуваю, як Ерік під столом стискає мою руку і серце починає битися частіше.  

- До цього часу ви маєте бути готові до великого інтерв’ю у прямому ефірі одного із центральних музичних каналів. Інтерв’ю відбудеться уже цієї суботи і кожен з вас отримає ряд запитань від ведучого. Дуже сподіваюся, що ви підготуєтесь до цього заходу і зробите усе красиво.  

Хлопці радісно переглянулися і лише я відчула легке хвилювання.   Ще жодного разу я не виступала в прямому ефірі і це логічно, що хвилювання присутнє.  Хочеться вірити,  що журналісти не знайдуть якусь заборонену інформацію про мене. Хоча.. я ніколи нічого поганого не робила і жодного гріха за собою не відчуваю.  

Повернувшись в будинок я одразу ж пішла в свою кімнату. Так як вночі виспатися мені не вдалося, зараз я відчувала що було б добре трохи відпочити. Та як тільки лягла на ліжко і вкрилася пледом, побачила на балконі Еріка. Він тихенько зайшов до мене в кімнату і сів поряд зі мною на ліжко. 

- Все - таки добре Девід придумав коли поселив тебе поряд зі мною. – хлопець заправив мені за вухо пасмо волосся і ніжно посміхнувся.  

- Взагалі - то він вважав, що спільний балкон стане місцем,  де ми творитимемо нові пісні, а не бігатимемо на побачення одне до одного. - лукаво відповідаю.  

- Лілі, я хотів поговорити з тобою на рахунок інтерв’ю. – Ерік ліг поряд зі мною на ліжко, а я розмістилася у нього на плечі. - Можливо нам варто розповісти усім в прямому ефірі про наші стосунки?