Новинка! "Я буду боротись за нас"

Автор: Уляна Пас / Додано: 02.03.21, 12:39:55

Доброго дня, мої любі! 

Хочу запросити вас до читання моєї нової книги у жанрі сучасний любовний роман 

Я буду боротись за нас 

Це історія Тимура Воронова, відомого вам з книги Я буду мріяти про нас.

Цю історію можна читати окремо(це для тих, хто ще не читав першої частини)

Анотація:

Полетіти в іншу країну, щоб зробити подарунок коханому, могла лише така відчайдушна особа як я. Тільки от подарунок отримала я, а не він. Розбите серце та ніч з незнайомцем. Ніч, котра змінила моє життя назавжди.

Я збиралася повернутися додому і не шукати його, коли дізналася про вагітність. Та незнайомець сам мене знайшов і не лише забрав у свій дім, але й вирішив зробити своєю дружиною. Шкода лише, що усе це показово, а насправді ми з ним абсолютно чужі люди. В обох розбите серце через кохання. Та якщо моє ще можна склеїти, то врятувати його.. практично неможливо.

Кілька уривків з книги:

Сідаю на високий стілець і чекаю коли ж бармен зверне на мене увагу. Коли ж помічаю поряд красивого чоловіка з келихом в руках, сама не розумію, що в мені перемикається. Повертаюся в його бік і зацікавлено розглядаю. Його темний діловий костюм не сильно підходить для подібного місця, зате на своєму власнику сидить ідеально. Темне волосся зачесане назад, а голубі очі такі холодні, наче льодовик. Лише один його годинник коштує,  як моя річна зарплатня. Цікаво, чому такий красивий чоловік сидить тут і п’є... на самоті?
І тут було б правильно просто відвернутись і попросити бармена налити мені щось, та я цього не зробила. Натомість нахилилася ближче до чоловіка і крикнула просто йому на вухо. 
- Вам також розбили серце? 
***
- Чого тобі? 
Це все на що мене вистачило. Побачивши гостя, я просто випала з реальності, до останнього сподіваючись, що це лише сон.  
Переді мною стояв той самий чоловік, з холодними голубими очима та ідеальними рисами обличчя. Він мовчки і занадто повільно оглянув мене з голови до ніг і посміхнувся кутиками губ, так само, як робив це при нашій першій зустрічі.  
- Схоже я вчасно. Втекти хотіла? 
Його голос пробирає до кісток і зараз він мало схожий на того чоловіка, з яким я провела ніч. Він злиться, тому що схоже уже знає про дитину. А якщо він в курсі, отже,  Настя йому розповіла... 
***
Обережно, щоб не зашкодити їй, штовхаю в глибину квартири і впевнено переступаю поріг. В цей момент її очі треба бачити: широкі, як два блюдця.  
- Ви що собі дозволяєте? - кричить розпачливо і навіть ногами топає. Наче це їй допоможе. 
Я ж посміхаюся, адже знаю, що тепер вона нікуди не дінеться. Сідаю на диван в центрі кімнати і закидаю ногу на ногу. 
- Кавою не пригостиш? - дивно, та мені подобається її дратувати.  

8 коментарів

Авторизуйтесь, щоб додавати коментарі

Увійти

Ця історія затягнула з перших рядків.

Уляна Пас
02.03.2021, 12:55:49

Оксана Жезло Штих, Дякую! Дуже приємно!)

avatar
Ірина Кузьменко
02.03.2021, 13:01:18

Все дуже цікаво❤️

Уляна Пас
02.03.2021, 13:01:18

Ірина Кузьменко, Спасибі! Я щаслива це чути)

avatar
Уля Сер
02.03.2021, 13:05:42

Дуже гарна історія! Натхнення, Уляночко!)

Уляна Пас
02.03.2021, 13:05:42

Уля Сер, Дякую, сонечко!)

avatar
Соломіка
02.03.2021, 21:05:10

Читаю цю історію. Так подобається. Сподіваюсь вони будуть разом

Уляна Пас
02.03.2021, 21:05:10

Соломіка, Доведеться трохи почекати щоб дізнатися) Спасибі за хороші слова!

Books language: