Флешмоб "Магія снів". Про страхи та пристрасті.

Автор: Ана Пест / Додано: 10.03.21, 23:09:28

Вітаю всіх авторів і читачів!

Я отримала від Наталії Девятко естафету на участь у цікавому і трохи таємничому флешмобі "Магія снів".

Ми самі не завжди пам'ятаємо власних снів, але яку втіху отримуємо, коли нам вдається відхилити завісу сну героя книги і спостерігати, що видає чужа підсвідомість: флешбек у минуле, передбачення майбутнього чи підказки для вирішення проблем у теперішньому.

Які ж автори не звертались до теми снів: і класики (Т.Г. Шевченко "Сон"), і сучасники (Макс Кідрук "Зазирни у мої сни"). А от я передивилася усі свої творчі здобутки і зрозуміла, що майже не зверталася до сну, як до прийому. Та все ж в одному закапелку дещо знайшла.)))

Представляю вашій увазі уривок з ще не викладеної глави мого недописаного і нині замороженого роману Дарунки небес, або опіки душі:

"Холодний страх відверто торкався її своїми слизькими щупальцями. Його крижане дихання сковувало волю та відбирало голос. Вона лише беззвучно хапала повітря, що віддавало затхлістю і цвіллю. Страх неприємно ковзнув по стегну і опинивсь між ногами, дозволяючи собі недозволене, болюче та принизливе. А коли здалося, що свідомість почала її залишати, різкий біль здавив її маленькі, майже дитячі груди, наче намагався відірвати їх від тіла. З горла в цю мить вирвався пронизливий крик, і з’явилися сили й бажання пручатися, щоб вирватися з полону болю й страху. Та він просто так не випускав свою жертву. Його щупальця оплелися навколо її шиї, все сильніше стискаючи горло, перекриваючи дихання та відправляючи в темряву.

Люся прокинулася важко дихаючи. Вона нервово витирала з чола холодний піт, жадібно ковтаючи повітря. Серце шалено калатало, наче намагалося вистрибнути з грудей. Навколишня темрява підступно проникала в душу паралізуючим страхом.

Швидко увімкнувши нічник, дівчина полегшено зітхнула: то був лише сон. Кошмар.

Тиша зимової ночі  заспокоювала, лікувала, вгамовувала серцебиття. Та от позбавити страху не могла. Люся до ранку так і не заснула, бездумно роздивлялася стелю у тьмяному світлі нічника. Вона боялася заплющити очі, щоб не повернутися знову в те жахіття. Навіть уві сні."

А щоб трохи пом'якшити гнітючу атмосферу цього уривка, пропоную навідатися до дуже пристрасного сну, в якому кожна жінка мріє опинитися, головне, щоб з коханим!)))) Цього разу це буде поезія.) Заглавний вірш з одноіменної збірки Я прийду в твої сни...

Я прийду в твої сни, без запрошення, нишком, як злодій,

Мій смарагдовий погляд породить сум`яття в душі,

Не торкнусь твоїх губ - спричиню цим шалену негоду:

Буревії бажання та ревнощів зливи й дощі.

 

Я прийду в твої сни ніжним вальсом весняним Шопена,

І пройду лабіринтом твоїх недоторканих мрій,

Де надія живе невагома, п`янка, незбагненна,

Що твоя я навіки, а ти - тільки мій, тільки мій...

 

Я прийду в твої сни, як зоря в безіменнім сузір`ї,

Щоби сяйвом своїм освітити тобі небосхил.

І  щоночі - у сон, наче птаха з надією в вирій,

І  щоночі - у пристрасть, в коханні лишатися сил.

 

Я прийду у твій сон, щоб таємно з тобою зустрітись,

Щоб співати з тобою лише оргазмічні пісні

Ти чекай мене, любий, а я обіцяю наснитись,

Щоб кохав мене щиро і палко хоча б уві сні.

Естафету хотілось би передати Ірині ЯрошенкоЮліанні БойлукМар'яні Долі та усім, хто має, що сказати сновидіннями зі своїх творів.

Щиро ваша Ана Пест

6 коментарів

Авторизуйтесь, щоб додавати коментарі

Увійти
avatar
Рома Аріведерчі
11.03.2021, 20:59:13

Цікаво, як різними фарбами описано різні настрої. А той роман буде закінчено?

Ана Пест
11.03.2021, 21:14:12

Рома Аріведерчі, Я працюю над ним, але пишеться він дуже повільно.((( Та все ж мрію його врешті решт завершити,))))

avatar
Юліанна Бойлук
11.03.2021, 15:00:17

Неймовірний вірш!!! Перший уривок теж класний і гарно написаний, але вірш мене покорив!!!)))) Неймовірно талановито! Дякую за запрошення))))

Ана Пест
11.03.2021, 21:12:13

Юліанна Бойлук, Дякую, Юліанночко! Від душі радію, що змогла скорити вас своїм віршем!))))
І чекатиму на вас у флешмобі.))))

avatar
Ліна Алекс
11.03.2021, 07:54:01

Який проникливий вірш, мені дуже сподобалося.

Ана Пест
11.03.2021, 07:58:28

Ліна Алекс, Дякую, Ліно! Мені вельми приємно!))))

avatar
Мар'яна Доля
11.03.2021, 07:39:29

Дуже гарний і уривок і вірш! Дякую за запрошення до флешмобу, обов'язково приєднаюся!

Ана Пест
11.03.2021, 07:50:52

Мар'яна Доля, Дякую! З нетерпінням чекатиму!))))

Який гарний вірш! Справді допоміг позбутися страхів! Шкода, що роман заморожений, цікаво буде прочитати згодом.
Ти молодець - швидко знайшла. Я щось кулінарне у своїх книгах кілька днів шукала :)))))

Ана Пест
11.03.2021, 06:41:56

Наталія Девятко (Natalia Devyatko), Дякую, Наталю! Вірші - то залишок юнацьких захоплень.)))) Рома же пишеться, але вже надто поволі,))) певно я ще не готова до великих форм.)))
Чесно кажучи, я сама здивувалася, знайшовши той уривок зі сном.))) З кулінарним точно було б простіше)

avatar
Христина Маніль
10.03.2021, 23:21:10

Як вдало Ви підібрали слова для опису запаху страху. Цвіль і затхлість... дуже влучно. Одразу асоцієються з безкрайньою безнадією...
А вірш такий весняний! Одразу посмішку викликає))

Ана Пест
11.03.2021, 06:33:14

Христина Маніль, Дякую! Страх, він завжди однаково неприємний, а от описати його можна по-різному. І я рада, що вдалося розбавити депресивний настрій уривка віршем.))))) Адже так хотілося, щоб, прочитавши цей допис, кожен посміхався.))))

Books language: